Президент США Дональд Трамп, відреагувавши на масовані удари російської армії по містах України, заявив, що російський керманич Володимир Путін збожеволів. Реагуючи на запитання журналістів, він ствердно відповів на запитання про нові санкції, які США можуть запровадити проти Росії. Ці заяви Трамп зробив після кількох тижнів обговорення можливого перемир’я чи припинення вогню між Росією та Україною, яке не дало результатів.
- Якими можуть бути ці санкції та які з них були б найефективнішими?
- Хто може запровадити додаткові санкції, крім Сполучених Штатів?
- Про що у питаннях санкційної політики щодо РФ домовилися країни «Групи семи»?
Про це в етері телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки) запитали Юлію Павицьку – вона керує санкційним напрямком аналітичного центру Київської школи економіки.
Оцінюючи потенційні санкції, з точки зору найбільшої ефективності, експертка говорить про два напрямки – тиск на енергетичний сектор Росії та на фінансовий сектор у третіх країнах, які допомагають Росії обходити санкції.
Насамперед нас цікавить тиск на енергетичний сектор РФ і подальше позбавлення агресора енергетичних доходів
«Насамперед нас цікавить тиск на енергетичний сектор Російської Федерації і подальше позбавлення агресора енергетичних доходів. Тут Америка якраз може допомогти санкційній коаліції посилити цей тиск, – розмірковує Павицька. – З іншого боку, нам потрібно посилювати тиск на фінансовий сектор, у тому числі на фінансові установи та банки в третіх країнах, які допомагають Російській Федерації закуповувати мікроелектроніку, ввозити її та використовувати у військово-промисловому комплексі. Сполучені Штати Америки вже мають весь необхідний функціонал і юридичну базу для того, щоб це почати робити».
Насамперед йдеться про китайські банки, уточнює співрозмовниця:
«Понад 70% торгівлі мікроелектронікою, яка необхідна для військово-промислового комплексу [Росії], йде через Китай – або транзитом, або через низку посередників, але китайські банки є одним із контрагентів цієї торгівлі».
Щодо «енергетичного тиску» – Павицька вважає ефективним продовжувати розширення санкцій проти тіньового флоту Росії, таким чином обмежуючи можливості експорту російської нафти.
З іншого боку, нам потрібен прямий тиск і вплив на основні ринки – на Китай, Індію і Туреччину
«З іншого боку, нам потрібен прямий тиск і вплив на основні ринки – на Китай, Індію і Туреччину, основних покупців нафти і нафтопродуктів, – зауважує аналітикиня. – І це можна робити або більш дипломатичним шляхом, або шляхом вторинних санкцій, або як мовиться в пропозиціях американського Конгресу – у законопроєкті двох палат пропонується запровадити великі мита, близько 500%, на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту.
Відповідно, перед основними покупцями російської нафти стоятиме вибір для того, щоб продовжувати торгівлю з РФ або зберегти торговельні відносини зі США. І, звичайно ж, вони будуть більш прихильні і їм вигідніше зберегти нормальні відносини з американською стороною, ніж підставляти плече Російській Федерації».
Співрозмовниця також нагадує: окрім санкцій США, які «є найболючішими для будь-якої країни, у тому числі Російської Федерації», є ще санкції, узгоджені країнами «Групи семи» (куди входять Британія, Німеччина, Італія, Франція, Канада, Японія та США) та країнами Євросоюзу.
«Важливо розуміти, що в санкційній коаліції більше країн, і частина з них безпосередньо входить до «Групи семи». Деякі санкції запроваджені на рівні країн «Групи семи» – приміром, цінова стеля на російську нафту. Якщо ми говоримо про будь-які зміни та вдосконалення цих режимів, це має відбуватися на рівні країн «Групи семи». Також [на рівні «Групи семи»] йдеться про конфіскацію російських активів Центробанку», – пояснює Юлія Павицька.
ЄС нарешті готовий. Розглядають запровадження тарифів на імпорт в агропромисловості та імпорт мінеральних добрив
Говорячи про наступні пакети санкцій, які обговорює Євросоюз, але які ще не запроваджені, вона перераховує такі напрями, як заборона російського ЗПГ, а також обмеження на ввезення аграрної продукції та добрив:
«Хочу нагадати, що на них немає прямих санкцій, оскільки ці питання завжди підпадали більше під питання продовольчої безпеки, і зараз Європейський союз нарешті готовий. Вони розглядають запровадження тарифів на імпорт в агропромисловості та імпорт мінеральних добрив».
Є безліч доказів, що «Росатом» давно перетворився на контрагента, який служить і допомагає російському ВПК
Одна зі сфер, у якій зберігається залежність ЄС від Росії, – це ядерна енергетика, зазначає Павицька:
«Це сектор, в якому, на жаль, Європейський союз досить залежний від поставок з Росії – як з точки зору палива, так і з точки зору інвестицій. «Росатом» продовжує будувати атомні електростанції [у Європі], хоча є безліч доказів, що «Росатом» давно перетворився з суто енергетичного контрагента на контрагента, який служить і допомагає російському ВПК. Допомагає їм як паливом, так і допомагає закуповувати через своїх юридичних осіб ті чи інші компоненти, оскільки він не є підсанкційним».
