Замах на блогера та волонтера Сергія Стерненка 1 травня став уже четвертим нападом на нього, а також продовжив низку нападів на українських громадських діячів, зокрема із трагічними наслідками. Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, говорять про чергову кампанію з дестабілізації України зі ймовірною участю Росії.
Чому відбуваються системні напади на українських громадських діячів та чи можливо їм запобігти?
Жінка, підозрювана в нападі на українського волонтера і громадського активіста Сергія Стерненка, отримала запобіжний захід – тримання під вартою до 29 червня без права внесення застави. Таке рішення 2 травня ухвалив Шевченківський районний суд Києва.
Раніше в Офісі генерального прокурора висунули нападниці підозру в державній зраді та замаху на вбивство.
«Швидкий заробіток» чи помста?
Служба безпеки України заявила 1 травня, що запобігла вбивству Сергія Стерненка. За даними відомства, на нього було скоєно замах з вогнепальної зброї, а нападницю затримали на місці. 2 травня в СБУ заявили, що підозрювану наприкінці минулого року дистанційно завербували російські спецслужби, коли вона шукала «швидкий заробіток» в інтернеті.
Під час судового засідання підозрювана розповіла, що людина, яка спілкувалася з нею у Вайбері, представилася співробітником СБУ, повідомляє Суспільне.
«Мене спочатку залякали а потім, я закохалась в цю людину. Але фото не бачила. Спілкувались у вайбері, закохалась в слова», – сказала жінка.
Адвокат підозрюваної Анатолій Юрченко, розповів, що людина, якій вона цілком довіряла, запропонувала їй ліквідувати Стерненка, мотивуючи тим, що Стерненко нібито працює на ФСБ і прильоти по Києву – це справа його рук.
Сергій Стерненко повідомив, що переніс операцію після поранення, куля «нічого важливого не зачепила». 2 травня він вийшов у прямий ефір на своєму ютуб-каналі, де розповів, що вважає замах на себе «не поодиноким інцидентом» та що він стоїть «в одному ряду з вбивствами Фаріон та Ганула».
«Мене охороняла змішана група. Перший чоловік, який виходив на відео, це був мій охоронець, за ним йшов я і третій був «альфівець». І от «альфівець» фактично врятував мені життя, тому що, коли ця мр...ота почала стріляти, він вибив у неї з рук пістолет, повалив її на землю, затримав, скрутив», – описав деталі нападу активіст.
Нова кампанія із дестабілізації?
Генерал-майор запасу Служби безпеки України, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун сказав у коментарі для Радіо Свобода, що пов’язує дату нападу на Стерненка з річницею подій 2 травня 2014 року в Одесі.
2 травня 2014 року під час протистояння між учасниками ходи «За єдність України» та проросійськими активістами, а також в результаті пожежі у Будинку профспілок, загинули 48 людей і кілька сотень отримали поранення.
«Стерненко безпосередньо брав участь у тих подіях (на боці проукраїнських активістів – ред.). Жінка, яка стріляла, – з Одеської області. Має вона стосунок до того, що відбулося в травні 2014-го, або ж просто потребувала швидких грошей та була завербована – належить з'ясувати слідству, – наголошує Віктор Ягун. – Але це не просто збіг»
Щодо ймовірних замовників замаху на Стерненка, то генерал Ягун каже:
«За нападом однозначно стоїть Росія. Не обов'язково безпосередньо російські спецслужби – можливо, це колаборанти-втікачі. Але їх все одно контролює російська сторона. Незалежно від кінцевого замовника – чи це ФСБ, чи інша організація, що йому підпорядковується – нападниця працювала на ворога»
14 березня цього року у центрі Одеси вбили активіста й волонтера Дем’яна Ганула, торік у липні у Львові – мовознавицю й політикиню Ірину Фаріон, 16 квітня цього року в Києві з ножем напали на відомого журналіста Юрія Макарова.
Слідство у справах Ганула та Макарова ще триває, а серед версій, які правоохоронці озвучували у всіх трьох нападах – «російський слід».
Російські прокремлівські медіа не приховували задоволення після вбивств Фаріон і Ганула, а офіційно російська влада їх не коментувала.
Ці випадки дають підстави стверджувати, що йдеться про чергову компанію з дестабілізації, яку влаштовує Росія в Україні, вважає генерал Віктор Ягун.
«Підпали автомобілів військових або підриви в ТЦК уже не дають бажаного ефекту - всі вже зрозуміли, що це явні підстави. Тож вважаю, що Росія вийшла на новий рівень: ліквідовувати лідерів громадських думок, активістів, експертів»
Російське прокремлівське медіа «Комсомольская правда» та низка державних медіа й пропагандистських пабліків 2 травня поширюють інформацію з тезами про «помсту винуватцям підпалу Будинку профспілок в Одесі».
Реакції у соцмережах
«Спроба замаху на вбивство Сергія Стерненка є логічною і навіть очікуваною з огляду на масштаб його волонтерської діяльності, - пише у своєму пості на фейсбуці волонтер Сергій Притула. – Логічною, бо Сергій є флагманом постачання fpv-дронів у сотні підрозділів Сил Оборони. І його смерть зруйнувала б закупівлі та логістику десятків тисяч основних засобів ураження ворожих сил на полі бою».
Притула додає, що «це було для росіян безумовним успіхом».
«Ліквідовуючи різних там владлєнів татарських та підриваючи захарів прілєпіних силами наших спецслужб, було б наївно не очікувати чогось подібного у відповідь», – написав Сергій Притула.
Український політик і блогер Віталій Чепинога пише:
«Давно відомо, що ФСБ має списки українських волонтерів, журналістів, громадських діячів, замах на яких має викликати суспільний резонанс, заворушення, страх. Добре, що ці списки є також і в українських спецслужб»
«Це ще одне зухвале нагадування, що ворог працює як зовні, так і зсередини над знищенням нашої країни», – пише журналіст-розслідувач Михайло Ткач, висловлюючи підтримку Стерненку.
Чи можливо убезпечитися?
У Центрі прав людини Zmina діє екстрена допомога (працює постійно). Правозахисники, активісти та журналісти можуть звертатися ыз різних питань, що стосуються їхньої безпеки. Про це розповідає керівниця напрямку захисту громадянського суспільства Центру прав людини Zmina Тетяна Безрук.
«Ми можемо як надати психолога, так і поставити мінімальні системи захисту, – розповідає Радіо Свобода Тетяна Безрук. – Одній активістці ми встановили камери спостереження вдома, бо до того їй спалили авто»
Віктор Ягун додає, що публічним людям варто подбати про базові заходи безпеки: кодовий замок у багатоповерхівці, пильність у громадських місцях, супровід у темний час доби тощо.
Що стосується відстеження дій нападників, то, вочевидь, у випадку зі Стерненком «була загроза та оперативна інформація», як каже Ягун – оскільки Стерненко був у супроводі охорони.
«Така охорона може надаватися точково, якщо є підстави. Превентивно для всіх, хто в зоні ризику, це нереально», – додає Віктор Ягун.
Одеський активіст Дем'ян Ганул звертався за захистом у 2024 році після того, як російські ресурси поширили дані про його рідних і пропонували гроші за напад. Як згодом пояснили в поліції, такий захист активіст отримав, але він перестав діяти після того, як винного у попередньому замаху на Ганула арештували.
Форум