Міністри оборони НАТО зберуться 5 червня в Брюсселі на останню зустріч перед щорічним самітом Альянсу, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі за участю 32 глав держав та урядів, зокрема президента США Дональда Трампа.
Головна тема зустрічі – гроші. Саме в Гаазі офіційно мають погодити нову цільову позначку витрат на оборону.
Оглядач Радіо Свобода Рікард Юзвяк зібрав деталі.
На цей момент більшість країн НАТО вже досягли рівня в 2 % ВВП, і тепер мета – 3,5 % на так звані жорсткі витрати, тобто на збройні спроможності: танки, ракети, боєприпаси. Та додаткові 1,5 % ВВП на так звані м’які витрати, що доведе загальні оборонні видатки до 5 % ВВП.
За словами джерел у НАТО, які спілкувалися із Радіо Свобода, лише Іспанія наразі має застереження щодо цієї нової цілі. Однак очікується, що на міністерській зустрічі вона таки дасть згоду.
Іспанія – одна з небагатьох країн, яка досі не досягла базового рівня в 2 %, витративши минулого року лише 1,28 % ВВП. Передбачене збільшення оборонного бюджету наразі заблоковане.
Причина гальмування – політична обіцянка іспанського ліво-центричного уряду партнерам по коаліції домогтися офіційного визнання каталонської, баскської та галісійської мов у ЄС. Це рішення потребує одностайності всіх країн-членів ЄС, яку Мадрид не зміг забезпечити під час обговорення в Брюсселі 27 травня.
Хоча питання не знято з порядку денного остаточно, нової дати для його розгляду поки не призначено.
«М’яка» ціль НАТО
Так звані м’які витрати, які забезпечать додаткові 1,5 % ВВП, поки що не до кінця узгоджені. Наразі точаться дискусії, що саме можна віднести до цієї категорії. Безумовно, сюди входитимуть витрати на цивільну готовність і кібероборону. Проте країни-члени лобіюють, щоб включити якомога більше іншого – подейкують, Німеччина хоче зарахувати до цих витрат фінансування мовника Deutsche Welle.
Існує ще два відкритих питання: коли саме досягти цієї позначки та яким способом. Як варіант розглядається 2032 рік, але дедалі частіше лунають припущення, що термін буде перенесено на 2035-й. Чиновники кажуть, що в умовах низьких темпів зростання та значних дефіцитів бюджету більшість країн не зможуть швидко наростити оборонні видатки.
У НАТО пропонують щорічне зростання витрат на 0,2 %, однак більшість держав не хочуть фіксованого графіка – вони воліють витрачати ривками, коли є фінансові можливості.
Це означає, що видатки на оборону можуть різко зрости в рік, коли буде здійснено велике замовлення на танки чи літаки – бажано ближче до граничного терміну досягнення 3,5 %.
Позиція США щодо витрат НАТО
Саме Дональд Трамп свого часу почав наполягати, щоб європейські союзники витрачали більше.
За словами європейських дипломатів, з якими я спілкувався, Вашингтон наполягає лише на тому, щоб позначка 3,5 % була закріплена письмово на саміті в Гаазі – а от інші 1,5 % США не надто цікавлять.
Patriot вироблятимуть у Німеччині, а винищувачі F-35 – в Італії
Водночас у цьому питанні можливий більший трансатлантичний компроміс.
США хочуть, щоб витрати європейських країн на оборону приносили вигоду американським виробникам озброєнь. Але з огляду на перевантаження виробничих потужностей у Північній Америці, логічно було б налагодити виробництво в Європі. Іншими словами – «купуй американське», але в Європі. Наприклад, системи Patriot вироблятимуть у Німеччині, а винищувачі F-35 – в Італії.
А як щодо України?
На зустрічі міністрів оборони НАТО 5 червня точно відбудеться засідання Ради Україна – НАТО. Натомість під час саміту в Гаазі така зустріч малоймовірна, адже формат участі президента України Володимира Зеленського досі не підтверджено.
Генсекретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що запросив Україну на саміт у Гаазі. «Я запросив Україну на саміт. Ми якомога швидше оприлюднимо програму з більш детальною інформацією», – сказав Рютте у Брюсселі 4 червня, перед засіданням міністрів оборони НАТО і ради Україна-НАТО, що відбудуться завтра. Він не уточнив, чи означає це, що президент України Володимир Зеленський буде присутній на зустрічі.
За день до міністерської зустрічі збереться Контактна група з питань оборони України (так звана зустріч Рамштайн), яка об’єднує 57 країн і координує військову допомогу Києву. Із припиненням лідерства США головування у групі тепер поділили Німеччина та Велика Британія – очікуються нові оголошення щодо військової допомоги.
У 2024 році союзники по НАТО надали Україні допомогу на суму 50 мільярдів євро. Цього року мета – ще 40 мільярдів.
Наразі пообіцяли понад 20 мільярдів, але є побоювання, що ціль не буде досягнута: країни дедалі більше зосереджуються на власній обороні, а США дають зрозуміти, що можуть припинити надсилання зброї Києву в пошуках шляхів до переговорного завершення війни.
Форум