Доступність посилання

 
Через оцінку Голодомору Україна робить свій цивілізаційний вибір. Нова Європа уражена інфляцією (Огляд світової преси)

Через оцінку Голодомору Україна робить свій цивілізаційний вибір. Нова Європа уражена інфляцією (Огляд світової преси)


Прага – У світовій пресі продовжують обговорювати тему оцінок українського Голодомору 1932–33 років. Чимало оглядачів вважають, що намаганням дати цим трагічним подіям визначення геноциду Україна робить новий цивілізаційний вибір – союз із Заходом, що дуже нервує Росію, яка все ще бачить цю територію своєю. Газети також звертають увагу на загальні закономірності інфляції в країнах Західної і Східної Європи. Деякі видання розцінюють як невдачу Балтійського саміту в Ризі відсутність там перших осіб Росії та Німеччини.

Впливова американська газета «Лос-Анджелес Таймз» публікує великий матеріал про намагання України домогтися світового визнання того, що Голодомор 1932–33 років був не чимось іншим, як геноцидом і що головні винуватці цього трагічного явища, яке забрало мільйони життів українців, сиділи тоді в Кремлі. Це американське видання наводить слова одного зі свідків Голодомору, 89-річного Григорія Гаращенка, який вважає, що Росія боїться світового обвинувачення у геноциді проти українців і тому так уперто стоїть на тому, що тодішній голод охопив і російські райони Радянського Союзу та нібито не мав етнічного забарвлення.

«Лос-Анджелес Таймз» вважає, що якраз довкола оцінки Голодомору, намірів України вступити в НАТО і звільнитися від енергетичної залежності від Москви і ведеться гостра ідейна боротьба між Росією та Україною. І тоді, коли президент США Джордж Буш відвідує український меморіал жертвам Голодомору у Києві, наголошує американська газета, Росія в оцінках української історії і голоду 1932–33 років «усе ще живе в ідейних рамках колишньої імперії».

«Лос-Анджелес Таймз» доходить висновку, що у всіх цих незгодах між Москвою і Києвом проглядається цивілізаційний вибір України між Росією і Заходом, та наводить слова українського експерта про те, що Україна робить «остаточний, стратегічний і навіть цивілізаційний вибір – бути частиною Заходу». Американська газета завершує словами 89-річного свідка Голодомору Григорія Гаращенка, який все життя мріяв, щоб Україна вийшла з тіні Росії і об’єдналася з Європою, і тому вважає, що далі не можна мовчати про трагічну історію свого народу, включно з трагічними подіями 1932–33 років.

Британська «Санді Таймз» інформує, що не лише громадяни Великої Британії не витримують тривідсоткової інфляції, але і вся Європа, особливо «нова», уражена цією недугою. Газета наголошує, що, наприклад, «в Україні ціни за останній рік злетіли на тридцять відсотків», і продовжує, що вирішальну роль у зростанні інфляції в цій державі відіграють ціни на харчі. «Санді Таймз» наводить слова експертів про те, що над «ринками країн Заходу нависла тінь рецесії».

Німецька «Франкфуртер Рундшау» вважає, що роль цьогорічного Балтійського саміту в Ризі знизилася, бо провідні політики Росії та Німеччини відсутні в його списках». Газета вказує, що балтійські країни різко виступали проти того, щоб великі країни домовлялися про долю Балтики поза їхніми спинами, тому й сьогодні доля німецько-російського газового проекту «Норд Стрім» не визначена.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG