Коли минулого місяця Європейська комісія почала інформувати держави ЄС про наступний пакет санкцій, який, як очікується, запровадять проти Росії, 27 країн-членів очікували на конкретні письмові пропозиції. І досі чекають на них.
Зазвичай такі документи – у цьому випадку йдеться про потенційний 18-й пакет обмежувальних заходів з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну – надаються лише через кілька днів після брифінгів.
У них детально викладено, що саме розглядає комісія. У свою чергу члени ЄС вказують червоні лінії щодо того, про що вони готові домовитися, оскільки всі санкції вимагають одностайності.
Тож у чому полягає затримка? Є два нюанси.
Санкції більше не синхронізовані
По-перше, деякі держави-члени ЄС, включно з більшими, як-от Німеччина та Франція, хотіли почекати і подивитися, як проходитимуть мирні переговори між Росією та Україною 2 червня в Стамбулі.
Кілька чиновників ЄС заявили Радіо Свобода на умовах анонімності, що вони не вірять у серйозність намірів Москви досягти прогресу в переговорах з Києвом і хочуть почекати і побачити результати.
Окрім згоди на обмін тисячами своїх загиблих і тяжкопоранених військових, обидві сторони не досягли жодного прогресу в припиненні найдовшої та найбільш смертоносної війни в Європі з часів Другої світової війни.
А ще Сполучені Штати. Поки що президент Дональд Трамп утримується від санкцій проти Москви, хоча неодноразово погрожував зробити це.
Причина така ж, як і у європейців: він хоче дати переговорам між Росією та Україною всі можливі шанси на успіх. А Брюссель відчайдушно хоче, щоб Вашингтон підтримав будь-які нові санкції.
Європейські дипломати кажуть, що вони відчувають полегшення від того, що США, принаймні поки що, не погодилися на «поспішну, погану мирну угоду» або що американці просто не відійшли від цього питання, незважаючи на погрози.
І хоча дипломати визнають, що санкції більше не синхронізовані, як це було за часів адміністрації Байдена, все ще прагнуть координувати будь-який наступний раунд заходів, щоб максимізувати їхній вплив та послання.
Санкції з боку Вашингтону також можуть допомогти переконати деякі країни ЄС, як-от Угорщина, якою керує союзник Трампа Віктор Орбан, погодитися на чергову хвилю заходів, незважаючи на висловлені занепокоєння щодо їхньої ефективності.
Що передбачають нові санкції
Отже, що міститиме 18-й пакет?
Дипломати ЄС, знайомі з документами, зазначають, що один конкретний пункт вимагатиме згоди Америки: зниження граничної ціни на російську нафту G7 до 45 доларів.
Гранична ціна роками тримається на рівні 60 доларів, хоча обговорювали ціну на нафту і нижче за цей рівень.
Ідея полягає в тому, що лідери офіційно можуть погодитися знизити граничну ціну щонайменше до 50 доларів, коли зустрінуться на саміті «Групи семи» (G7) у Канаді 15-17 червня.
Міністри фінансів групи не змогли досягти згоди у травні, оскільки Вашингтон чинив опір цьому кроку. Деякі посадовці ЄС повідомили Радіо Свобода, що, на їхню думку, незабаром може відбутися зрушення у цьому питанні.
Подібно до 17-го пакету ЄС, ухваленого 20 травня, нові заходи передбачають внесення до чорного списку більшої кількості осіб та націлювання на російський тіньовий флот.
Щодо останнього, ЄС націлився на понад 300 суден, які, на думку блоку, Москва використовує для обходу санкцій, зокрема, щодо експорту нафти.
Вважається, що до складу флоту входять ще 600 човнів. Метою майбутніх заходів є виявлення якомога більшої кількості таких суден, навіть якщо європейські дипломати визнають, що знайти докази, які підтверджують фінансування цих суден Кремлем, буде складно.
Також очікується більше візових заборон та заморожування активів, оскільки ЄС прагне додати ще 100 осіб та компаній до розлогого списку тих, хто підпадає під санкції (він перевищує 2400 записів).
Європейська комісія також може запропонувати повторне внесення тих, кого раніше забрали з чорного списку.
Ще одним кроком може бути застосування заходів проти російських дипломатів, які працювали в різних європейських країнах і яких підозрюють у шпигунстві на користь Москви.
Форум