Президент США Дональд Трамп натякнув на можливість запровадити жорсткі нові санкції проти Росії. Це може статися, якщо терпіння Трампа вичерпається через опір Кремля спробав досягнути припинення вогню.
Чи таке справді може статися? І які можливі дії США?
Досі Росія опиралася закликам Заходу до припинення вогню у війні проти України. Водночас президент США Дональд Трамп чинив опір закликам Києва та європейських країн запровадити додаткові санкції проти Москви у відповідь.
Трамп погрожував застосувати «руйнівні» заходи проти Росії, якщо відчує, що час настав. Але він також неодноразово заявляв, що такий момент ще не настав.
Первинні і вторинні санкції
Американський президент висловлював стурбованість тим, що запровадження нових санкцій може підірвати його прагнення до миру та посилити позицію очільника Росії Володимира Путіна.
«Тільки той факт, що я думаю, що близький до угоди», - сказав він журналістам у Білому домі 28 травня, коли його запитали, що заважає запровадити нові санкції проти Москви.
«Я не хочу зіпсувати все цим. Треба знати, коли це використовувати», – додав Трамп.
Тож якщо цей час настане, то якими можуть бути нові заходи США?
«Багато говорили про дії, які б вони могли застосувати, але на даний момент незрозуміло, яким буде цей план», – каже Радіо Свобода Рейчел Зімба, експертка з питань санкцій Центру нової американської безпеки.
Черговий раунд масштабних санкцій відбудеться у недобрий для Москви час, оскільки економіка Росії різко сповільнюється на тлі падіння цін на нафту та непомірно високих процентних ставок. Вона може опинитися на шляху до «жорсткого приземлення» (термін використовується для опису сильної рецесії – ред.), як попередила раніше цього місяця лондонська консалтингова компанія Capital Economics.
Трамп детально не описував жодних імовірних заходів. Принаймні наразі потенційні нові санкції США найбільше висвітлює двопартійний законопроєкт, який ініціювали сенатори Ліндсі Грем (республіканець від Південної Кароліни) та Річард Блюменталь (демократ від Коннектикуту).
Закон про санкції проти Росії 2025 року вплине на російські банки та інші організації, що підтримують війну проти України. Вторинні ж санкції припадуть на країни, компанії та осіб у всьому світі, які ведуть бізнес з цими організаціями.
Крім того, закон запроваджує тарифи у розмірі щонайменше 500 відсотків на імпорт з будь-якої країни, яка «свідомо продає, постачає, передає або купує нафту, уран, природний газ, нафтопродукти або нафтохімічну продукцію, що походять з Російської Федерації».
Китай, Індія та Туреччина є одними з найбільших покупців російської енергетики на експорт
«Тіньовий флот»
Сенатори заявили, що законопроєкт має на меті «притягнути Китай до відповідальності за підтримку військової машини Путіна шляхом купівлі дешевої російської нафти у тіньового флоту».
Йдеться про сотні часто застарілих суден у непрозорій власності, які Москва використовує, щоб ухилятися від західних санкцій щодо свого найприбутковішого продукту.
Експорт нафти становить близько третини доходів федерального бюджету Росії.
Первинні та вторинні санкції проти російських банків стануть важливим кроком до перешкоджання економіці країни, сказав Зіємба.
У той час як первинні санкції забороняють американським організаціям здійснювати операції із російськими банками, вторинні санкції покарають іноземні фінансові установи, які ведуть бізнес з російськими банками, відрізаючи їх від долара та фінансової системи США. Китайські фінансові установи є серед іноземних фірм, які все ще працюють з російськими банками.
Тим не менше, Зімба сказала, що законопроєкт може бути пом'якшений, його розглядають у комітетах Конгресу.
Вона також зауважила, що не вважає тарифи для третіх країн своєчасними, з огляду на негативну реакцію адміністрації Трампа після оголошення у квітні масштабних глобальних тарифів.
За словами Зімби, двопартійний законопроєкт може бути більше спрямований на демонстрацію рішучості США перед Путіним. Понад 80 зі 100 сенаторів стали співавторами документу. Цим продемонстрували переважну підтримку проти російської агресії.
Законопроєкт також може бути спрямований на закріплення санкцій у законодавстві. Деякі із них уже були запроваджені попередником Трампа, Джо Байденом.
«Додатковий ефект [законопроекту] може бути не таким значним у найближчій перспективі. Можливо, він гратиме більше ролі як засіб ускладнити для адміністрації Трампа чи будь-якої адміністрації скасування санкцій у майбутньому», – вважає Зімба.
Трамп не заявив, чи підтримає він законопроект Сенату. У відповідь на запитання щодо ініціативи прессекретарка Білого дому Керолін Лівітт заявила, що Трамп «чітко дав зрозуміти, що хоче бачити мирну угоду шляхом переговорів», і «також розумно тримав усі варіанти на столі», як цитує заяву The New York Times.
Критики Трампа звинувачують його в тому, що він вагається запроваджувати нові фінансові санкції проти Росії, оскільки високо цінує свої стосунки з Путіним. Утім, Зімба зазначає: існують побоювання, які виходять за рамки зв'язків між США та Росією та війни, яку Росія веде проти України.
«В адміністрації Трампа існує переконання, що надмірне використання фінансових санкцій може зашкодити ролі долара у світовій торгівлі та підштовхнути країни до створення обхідної інфраструктури, яка може зашкодити інтересам та безпеці США», – коментує експертка.
Яскравий приклад: обмеження цін на нафту. Воно запроваджене США та ЄС у 2022 році, щоб обмежити доходи Росії від війни проти України та зберігати при цьому стабільність світових енергетичних ринків. Це обмеження було підірване «тіньовим флотом» суден, які перевозять російську нафту поза межами контролю Заходу.
Щоб покарати Росію за зрив мирних переговорів, країни «Групи семи» запропонували знизити обмеження цін на нафту з 60 до 50 доларів. Цього тижня у Financial Times повідомили, що адміністрація Трампа заблокувала цю пропозицію. Це рішення може відображати бажання Трампа поки що утриматися від нових санкцій проти Росії. Але також можливо, що президенту США не подобається обмеження цін, оскільки воно вигідне таким конкурентам США, як Китай та Індія, вважає Зімба.
Вона також додала, що немає сенсу знижувати обмеження цін країнами цієї групи, якщо її члени не розширять санкції проти «тіньового флоту».
«Видавати бажане за дійсне»
Посилення санкцій проти російської нафтової промисловості, включно з «тіньовим флотом», може завдати «дуже відчутного удару по Путіну», якщо він зволікатиме з мирними переговорами. Про це заявив Леон Арон, старший науковий співробітник вашингтонського Американського інституту підприємництва, в інтерв'ю Радіо Свобода на початку цього місяця.
«Це може спонукати його принаймні серйозно задуматися про мир», – мовить Арон.
Ньют Гінгріч, республіканець, який був спікером Палати представників у 1995-99 роках, сказав, що адміністрація Трампа не повинна зосереджуватися лише на економічних санкціях. Він закликав США «різко» збільшити якість і кількість військової допомоги Україні.
«Путін зупиниться лише тоді, коли у нього не буде вибору. Будь-яка інша стратегія означає видавати бажане за дійсне. Така позиція продовжить війну та вартуватиме ще більше невинних життів», – написав Гінгріч у соцмережі X.
На які кроки піде Трамп, щоб тиснути на Путіна, та й чи взагалі робитиме це, стане відомо в червні.
«Ми збираємося з'ясувати, чи він нас підштовхує, чи ні, і якщо так, ми відреагуємо трохи інакше», – сказав Трампа журналістам у Білому домі 28 травня.
І додав, що на це знадобиться «приблизно півтора-два тижні».
Форум