Війна в Україні створила небачений до того попит на хірургів, які вміють лікувати бойові травми і можуть проводити складні операції як поблизу фронту, так і в тилових, зокрема, цивільних лікарнях.

Від початку повномасштабної війни в Україні понад 31 тисяча цивільних осіб отримали поранення, згідно із даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Кількість поранень серед солдатів – ще більша.

Щоб опанувати новітні методи лікування саме травм, пов’язаних з війною, вже 24 українських хірурги пройшли місячне стажування під назвою Operation Ukraine у лікарні університету Оклахоми, де мали можливість не лише спостерігати, але й асистувати в операційних, що є безпрецедентним в американській практиці.

За словами співзасновника програми доктора Марка Мімса, стажування допомагає і американським колегам вчитися на досвіді українських військових лікарів: «Багато в чому я відчуваю, що ми насправді отримуємо від них більше, ніж вони від нас. Ви знаєте, існує очевидний двосторонній обмін знаннями».

Хірургія на війні

У 2022 році нейрохірург Олег Серкіз долучився до ЗСУ вже вдруге: його досвід лікування військових, які воювали в АТО, знову став у прикрій пригоді. У розмові з Радіо Свобода лікар пояснює, що часто саме нейрохірурги мають справу із найнебезпечнішими пораненнями на війні.

«Відсоток поранень голови щодо загальної кількості поранень є відносно малим – близько 5%, але важкість цих поранень, безумовно, ставить надання хірургічної допомоги на дуже високий рівень і потребує високого рівня практичних навичок і високої кваліфікації для реалізації якісної допомоги, щоб не лише врятувати життя пораненому воїну, а і цивільному пацієнту», – каже він.

Сьогодні Олег Серкіз працює у Головному військовому клінічному госпіталі у Києві, однак за три роки служби вже тричі вирушав у відрядження до передових хірургічних груп госпіталів поблизу фронту.

Із початком війни на Донбасі у 2014 році відрядження нейрохірургів у госпіталі на передовій стали звичною справою, розповідає нейрохірург військового-медичного клінічного центру Західного регіону Андрій Титанюк.

«Вогнепальні поранення нейроспецифіки мають дуже високу летальність. Чим швидше може бути надана спеціалізована допомога, тим краще для життя і подальшого відновлення пораненого воїна. Тому зараз намагаються якомога ближче підсунути нейрохірургів до пораненого воїна. Це практика з 2014 року розпочиналася і це дало можливість значно зменшити летальність», – пояснює у розмові з Радіо Свобода Титанюк.

У збройних силах фахівець – з 2010 року, нині здебільшого надає допомогу пораненим, які прибувають на лікування у Львів. Утім, періодично теж їздить на ротації ближче до лінії розмежування, у госпіталі другого рівня. Титанюк розповідає, що у зв’язку із бойовими діями військовим нейрохірургам часто доводиться мати справу не лише із пораненнями, але й дегенеративними захворюваннями хребта та переломами.

«Нейрохірургія – це не тільки про поранення. Внаслідок надмірних фізичних навантажень у військовослужбовців виникають різноманітні захворювання хребта, які також потребують лікування оперативного. Це так само лежить на плечах нейрохірургічної служби Збройних сил», – пояснює Титанюк.

Активні бойові дії, а також невибіркові ракетні та авіаудари Росії призвели до значного зростання нейротравм і вогнепальних поранень, складних у лікуванні. Тому потреби медичної служби ЗСУ у кваліфікованих хірургах, які могли б оперувати за новітніми методами, зросли.

У 2025 році Олег Серкіз і Андрій Титанюк доєдналися до ще семи українських військових хірургів, які вирушили у США на унікальне стажування для підвищення кваліфікації у лікуванні травм, пов’язаних із війною.

Робота із ризиком для життя

Програма стажування Operation Ukraine хоч і триває лише місяць, але є напрочуд інтенсивною, кажуть українські військові хірурги.

«Дуже багато за цей час вдалося побачити висококласної хірургії у виконанні нейрохірургів OU Health (лікарня університету Оклахоми – ред.). Це – і хірургія пухлин головного мозку, і спінальна нейрохірургія…, хірургія високого рівня зі складними інструментаціями хребта, яка актуальна як для України, так і для Америки», – розповідає Олег Серкіз.

Програма стажувань Operation Ukraine розпочалась у травні 2023 року, коли в Оклахому приїхали перші українські хірурги. Її започаткував реконструктивний хірург обличчя в OU Health доктор Марк Мімс спільно з ГО Razom for Ukraine.

Американська медицина є значно більш забезпечена матеріально, а тому часто українським колегам бракує досвіду використання високотехнологічного обладнання. Андрій Титанюк розповідає, що саме таке обладнання дозволяє зробити операції для пацієнтів безпечнішими та швидшими, що є критично важливим в умовах війни.

«Місцеві хірурги поділилися з нами своїм досвідом використання цього обладнання, щоб ми могли це продовжити в Україні», – каже Титанюк.

Втім, обмін досвідом відбувається в обидва боки: досвід українських військових хірургів є надзвичайно цінним для американських лікарів.

«Кількість травм в Україні, на жаль, дуже велика, і вони стикаються з ними щодня, тоді як ми можемо бачити їх лише кілька разів на рік. Тож їхній досвід і знання, безумовно, покращують нашу здатність надавати допомогу пацієнтам», – каже співзасновник програми Марк Мімс у коментарі Радіо Свобода.

«Найбільше їх вразило те, в яких небезпечних умовах ми працюємо постійно і яких результатів у цих умовах ми змогли досягти. Для них це все ж таки ситуації неможливі: вони постійно працюють в комфортних умовах із забезпеченням усім обладнанням. А в нас робота і пов’язана з ризиком для життя часто буває», – каже Титанюк.

Безпрецедентна можливість

Українські військові хірурги – перші в історії США запрошені лікарі, яким дозволили асистувати на операціях.

«Ми зрозуміли, що на навчальний досвід хірургів, які приїжджали у перших двох групах [програми стажування], впливало те, що вони лише спостерігали. Тож ми звернулися до державної медичної комісії – і з їхньою допомогою, а потім і з допомогою нашого керівництва ми змогли отримати дозвіл на те, щоб хірурги могли асистувати», – розповідає доктор Мімс.

«Як хірург я можу сказати, що є величезна різниця в навчанні, коли ти можеш працювати пліч-о-пліч з пацієнтом, а не стояти на відстані трьох-чотирьох футів (91-122 см – ред.) за столом і дивитися через плечі», – додав він.

Для українських стажерів це дуже цінний досвід, каже Титанюк: «Це дійсно дає глибший досвід і повніше розуміння процесу, організації процесу загалом і проведення операції зокрема, ніж просто спостерігати ззовні».

«Ти хірургом стаєш тільки тоді, коли ти можеш чітко розпізнати об’єкти, які ти бачиш в операційній рані, і розуміти, яким чином ти маєш маніпулювати з ними для досягнення того результату, який ти хочеш потім побачити на контрольному КТ чи МРТ», – додає хірург.

Тренування тренерів

Втім, основне завдання програми, як каже доктор Мімс, полягає у тому, щоб стажери могли потім поширити знання, здобуті в лікарні університету Оклахоми.

«Кінцевою метою проєкту Operation Ukraine в OU Health є насправді тренування тренерів. Ми хочемо надати українським хірургам передові реконструктивні методики, до яких вони можуть повернутися і не тільки лікувати пацієнтів, але й навчати майбутніх українських хірургів цим методикам з кінцевою метою – створити більш стійку модель хірургічної допомоги в Україні», – пояснює Мімс у коментарі Радіо Свобода.

Як розповіли Олег Серкіз і Андрій Титанюк, здобуті знання вони зможуть передати колегам, а також поширити через конференції, щоб поліпшити загалом систему нейрохірургічної практики в Україні.

«Чим ще можна поділитись – це організаційні питання. Вони суперважливі теж. Тобто система освіти суттєво відрізняється від того, що ми маємо в Україні, як за тривалістю підготовки нейрохірургів, за якістю цієї підготовки, так і за залученням майбутніх нейрохірургів, які називаються тут резидентами. Це ж стосується практичного надання допомоги, дослідницької діяльності, документації тощо», – каже Олег Серкіз.