Криза довіри в ЗСУ: що означає рапорт комбата Ширшина?

У травні 2025 року командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин подав рапорт про звільнення з посади, звинувативши командування в «дебільних задачах» і невиправданій втраті людей.

Цей крок викликав широкий резонанс у суспільстві та Збройних силах України. Чи означає цей крок Ширшина кризу довіри в ЗСУ?

47-ма бригада «Маґура» з осені 2024 року виконує бойові завдання на Курщині. Олександр Ширшин на псевдо «Геній» очолив один із батальйонів цієї бригади в липні 2024 року.

У своєму дописі у Facebook він заявив, що отримував «дебільні задачі», які призводили до «тупорилої втрати людей», і висловив сподівання на своє звільнення найближчим часом.

У дописі Ширшин також висловив сподівання на те, що «діти Генштабу ЗСУ також будуть в піхоті й будуть виконувати їхні задачі».

Ширшин до цього мав певні суперечки із командуванням інших бригад. Зокрема, на початку 2023 року, коли військовослужбовець перевівся до новосформованої 47-ї бригади «Маґура», в інтерв’ю «Лівому берегу» він зазначив, що до зміни підрозділу призвели «моменти» з командуванням попередньої бригади.

У липні 2024 року Ширшин уперше відкрито розкритикував дії командування. В інтерв’ю Hromadske він розповів про складну ситуацію, що виникла після втрати Авдіївки. За його словами, біля населеного пункту Прогрес його підрозділ ледь не опинився в оточенні. І все це, як вважає Ширшин, було наслідком прорахунків вищого керівництва.

«Через те, що наші генерали «ні кроку назад, стоїмо до останнього солдата», на жаль, ми зазнали певних втрат, яких можна було б уникнути й мати результат кращий на сьогодні, ніж ми маємо», – заявив він.

Реакція Генштабу та командирів

На допис Ширшина у Facebook пресслужба Генштабу ЗСУ відповіла короткою заявою. У ній керівництво Збройних сил обіцяє розслідувати обставини, про які каже Ширшин, зокрема накази його командування.

«Окремо детально буде проаналізовано накази та розпорядження, що надходили з різних рівнів військового управління, на предмет доцільності прийнятих рішень у бойовій обстановці, що склалася», – йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.

3-тя окрема штурмова бригада підтримала рішення Генштабу створити робочу групу. У своєму каналі в Telegram підрозділ повідомив, що «внутрішні суперечки в армії потребують чіткої та обґрунтованої реакції».

Олександр Саєнко, командир 67-ї окремої механізованої бригади (2022-2023 рр.) у етері програми Радіо Свобода «Свобода.Live» розповів, що, вочевидь, відбулася дискомунікація між командиром бригади та командиром батальйону. Однак, на думку Саєнка, «виносити це в публічний простір було не варто».

«Те, що я бачу на поверхні – це втрата комунікації між командиром бригади, командиром батальйону, або її взагалі і не було. Тому що з боку командира батальйону виносити в публічний простір такі звинувачення – це, м'яко кажучи, не дуже правильно. А взагалі командир такого рівня, командир батальйону, він вже має думати не тільки про себе і про своїх підлеглих, а й за наслідки своїх дій і нести відповідальність за ці наслідки, які будуть або вже відбуваються. В тому числі й внаслідок його заяв», – розповів екскомандир 67-ї ОМБр.

Також, на думку Саєнка, подібні заяви грають на руку Росії.

«Вже Росія це використовує як заяву, що українська армія на Курському напрямку деморалізована, дезорганізована, що командири втратили керування. І це лише з інформаційного погляду. А з практичного погляду – розвідка в районі бойових дій, яка завжди полює за інформацією про моральний стан підрозділів», – розповів Саєнко в етері програми «Свобода.Live».

Командир 1-го окремого штурмового полку СВ ЗСУ Дмиро Філатов «Перун» заявив, що «справжній командир не шукає винних назовні, а аргументовано відстоює свою позицію, доносить її до керівництва та пропонує дієві рішення».

«На війні командири вимушені брати на себе відповідальність – навіть у найскладніших умовах. Якщо командир визнає проблему та прагне змінити ситуацію хоча б у межах своїх повноважень – це командирський вчинок. Якщо ж він просто заявляє: «Я йду» і нічого не робить заради своїх людей – це дезертирство», – написав Філатов.

Командир підрозділу «Птахи Мадяра» Роберт Бровді, коментуючи вчинок Ширшина, написав: «Ми не жаліємося і не виносимо сміття з хати. Розбираємо те сміття у стодолі бригади».

У дописі на сторінці Facebook 425-ї ОШП «Скала» повідомили, що «Ширшин публічно відмовляється виконувати накази та дозволяє собі звинувачення на адресу командування».

«Так далі воювати не можна»

Заява Ширшина отримала й публічну підтримку. Зокрема, ексначальник штабу полку «Азов» Богдан Кротевич «Тавр» написав , що підтримує комбата 67-ї ОМБр. З його слів, командування дійсно причетне до «планування популістських, необґрунтованих, ідіотських» штурмових операцій, які «безглуздо» наражають особовий склад на небезпеку.

«Майже 99,9% завдань, які надходять до батальйонів – це прямі накази з Генштабу. Яку позицію відбити, яку посадку зачистити – абсолютно популістські, необґрунтовані, без підтримки – ідіотські штурмові операції або завдання, які безглуздо наражають особовий склад на небезпеку», – написав Кротевич в Telegram.

Військовий журналіст та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов написав, що «Ширшин правий і по суті – так далі воювати не можна».

«Ширшин завжди особисто опікувався евакуацією поранених та загиблих, робив усе для зменшення втрат, за що користувався та користується великою повагою у своїх бійців. Для нього життя людей та виконання ризикованих бойових завдань – це не слова, це вчинки, які він виконував не один раз. Тож якщо він поставив питання різко – значить має на це моральне право», – написав Бутусов.

Народна депутатка Мар’яна Безугла, яка раніше входила до комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки написала, що «дебільні задачі й тупорилі втрати» – для неї не новина. Також депутатка вчергове виступила з критикою в бік головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Волонтер Сергій Стерненко також висловив «повагу і підтримку» Ширшину.

Зі слів ізраїльського військового аналітика Давида Гендельмана, такий «демарш» командира може свідчити про дійсно критичні проблеми на певній ділянці фронту.

«Зрозуміло, що насамперед ідеться про дії в районі Тьоткіно – постійні атаки з тим, щоб утримати хоча б мінімальний плацдарм на російській території. Зрозуміло, що причини тут насамперед політичні, а не суто військові, для того, щоб посилити свою переговірну позицію. Комбат має на увазі саме ці марні спроби лобових атак, у яких втрачається багато особового складу. Проблема в тому, що, як зазвичай буває в таких випадках, де один наважується сказати, десять мовчать. Тому, можливо, проблеми там ширші, просто не всі знаходять у собі сміливість це сказати», – розповів Гендельман в етері проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Чи існує криза довіри в ЗСУ?

Член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Федієнко в етері програми «Свобода.Live» повідомив, що комбата 47-ї бригади «Маґура» Олександра Ширшина запросять на комітет і ТСК.

Федієнко зазначив, що вже запропонував це оборонному комітету, членом якого він є, але слухання відбудуться після оприлюднення результатів розслідування Генштабу.

Також Федієнко додав, що перш ніж робити якісь висновки, важливо побачити не лише пост у фейсбуці, а й рапорт з подробицями інциденту, який стався.

«Я сподіваюся, що пан Ширшин написав офіційний рапорт й він в ньому виклав подробиці щодо того інциденту, який стався. Я запрошую Олександра Ширшина на комітет, але ще раз хочу наголосити, ми будемо заслуховувати не одночасно, а в один день. Як Олександра, так і представників Генерального штабу. Але ще раз хочу наголосити, в стані війни є військова субординація. Він же не може зірватися з війни й поїхати на комітет. У нього там якісь розпорядження, його не відсторонили від роботи, він займається виконання своїх завдань і так далі», – повідомив Федієнко в етері Радіо Свобода.

На думку Олександра Саєнка, ситуація із публічним висловлюванням Ширшина вказує на «системну проблему в ЗСУ». І такі публічні висловлювання та навіть звинувачення в бік вищого командування можуть з’являтися від командирів й надалі, якщо не запровадити системне розв'язання цієї проблеми.

«Англійською це звучить як After action review – тобто аналіз бойових дій, які відбуваються на тій чи іншій ділянці фронту. У нас абсолютно відсутня така практика в Збройних силах. Також у нас відсутня комісія або якийсь орган в структурі Міністерства оборони Генерального штабу, який би аналізував дії командирів всіх ланок в тій чи іншій ситуації. І в разі якщо Генеральний штаб віддає накази на рівні рот і батальйонів – це неправильно. Це може означати, що Генеральний штаб не довіряє, бо не вміє делегувати повноваження», – розповів Саєнко.

На запит Радіо Свобода прокоментувати ситуацію Олександр Ширшин повідомив, що нині від коментарів відмовляється, але пообіцяв, що згодом оприлюднить усі деталі та причини свого рішення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Армії потрібен хтось на кшталт Уляни Супрун»: військовий медик Гліб Бітюков про причини втрат і СЗЧ