Процес конфіскації російського транспортного літака Ан-124 «Руслан» розпочала Канада. Про це днями повідомила міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.
Літак, який належить російській авіакомпанії «Волга-Днєпр», Канада конфісковує у межах закону про спеціальні економічні заходи. Нині рішення про конфіскацію має ухвалити Вищий суд Онтаріо. А поки що російський «Руслан» з лютого 2022 року стоїть в аеропорту Торонто-Пірсон.
Цей літак один із десятків Ан-124, якими нині володіє Росія.
Якщо конфіскація літака буде успішною, він може стати шостим «Русланом» у повітряному флоті України. П'ять Ан-124 державної авіакомпанії «Антонов» нині працюють на світовому ринку.
Радіо Свобода розповідає про:
- унікальність літака «Руслан» та його історію;
- які завдання виконують Ан-124;
- прецедент конфіскації авіасудна;
- як підсилить український авіафлот ще один Ан-124?
- та чи перевершує «Руслан» знищену російськими загарбниками «Мрію»?
Російський «Руслан» стане українським?
Російський «Руслан», який потрапив під санкції Канади та застряг в аеропорту Торонто наприкінці зими 2022-го, незабаром матиме нову домівку – в Україні – до цього ведуть усі дії, переконана Ольга Стефанішина, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України.
Повідомлення про початок процесу конфіскації Канадою транспортного літака Ан-124 «Руслан», який належить російській компанії «Волга-Днєпр», урядовиця опублікувала у соцмережах.
Стефанішина подякувала Канаді за підтримку та рішучі дії, а історію із російським «Русланом» назвала «чудовим прикладом, як міжнародне право працює на практиці».
«Це ще один важливий крок на шляху до справедливості та відновлення миру в Україні. Подання позову про конфіскацію літака до суду – спільний результат кропіткої роботи співробітників Міністерства юстиції, МЗС в тісній співпраці з нашими партнерами», – зазначила міністерка.
Російський літак перебуває у Канаді від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді «Руслан» перевозив партію тестів на COVID-19 з Китаю, нагадало канадське видання Іnsauga.
В перші дні війни Канада приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії і закрила свій повітряний простір для російських авіасуден. А літак, який на той час сів в аеропорту, затримали, де він стоїть і досі.
За понад 3 роки компанія «Волга-Днєпр» заборгувала сотні тисяч доларів за паркування на летовищі.
Наразі рішення про конфіскацію має ухвалити Вищий суд Онтаріо. За даними видання Іnsauga, відповідний позов генпрокурора Канади був поданий 18 березня.
Як зазначила віце-прем'єрка Ольга Стефанішина, клопотання про конфіскацію російського літака Канада подала після того, як у серпні 2023-го Мінʼюст передав канадським партнерам рішення ВАКС про застосування санкції щодо підсанкційної «Волга-Днєпр».
Передати Україні затриманий у Канаді російський «Руслан» ще у червні 2023-го обіцяв тодішній канадський прем'єр Джастін Трюдо.
Історія та унікальність АН-124
Ан-124 «Руслан» був розроблений київським конструкторським бюро Антонова у 1970-80 роках. Цей радянський транспортний літак – нині найбільший серійний вантажний літак у світі, який здатен перевозити до 150 тонн вантажу, розповіли Радіо Свобода у держпідприємстві «Антонов».
Кажуть, у «Руслані» конструктори втілили численні революційні для того часу технології та рішення.
«У своєму класі він перевершив усі літаки, в тому числі головного конкурента – американський транспортний С-5 «Гелексі». У результаті Ан-124 став літаком нового покоління у багатьох відношеннях, особливо за транспортним потенціалом»
Нині «Руслан» один із найбільш вантажопідйомних літаків у світі, каже авіаційний експерт Богдан Долінце:
«Фактично №1 в світі була «Мрія». Другим номером був Boeing 747-800. І на третьому місці був Ан-124. На сьогоднішній день, враховуючи, що «Мрія» знищена, то «Руслан» фактично є другим по вантажопідйомності літаком в світі»
- довжина літака «Руслан» 69 метрів,
- розмах крила – понад 73 метри,
- висота – майже 21 метр
- максимальна швидкість літака – понад 850 км/год.
Перший політ літак здійснив понад 40 років тому – 24 грудня 1982 року у Києві. Серійне виробництво «Русланів» здійснювалося в Росії та Україні.
Спершу «Руслани» стали перевізниками озброєння та військової техніки. Згодом стало зрозуміло – літак з унікальними транспортними можливостями і його можна використовувати для перевезень комерційних вантажів – надважких і великогабаритних.
І коли Ан-124 вийшов на комерційний ринок, то сформував новий сектор послуг – авіаперевезення надважких та нестандартних вантажів. Для їх виконання навіть було створено цивільний варіант «Руслана» – Ан-124-100, розповіли Радіо Свобода у держпідприємстві.
Літак «Руслан» брав участь у гуманітарних та миротворчих операціях, зокрема, під егідою ООН.
Також Ан-124 виконали тисячі стратегічних перевезень, серед яких ті, які проводилися країнами НАТО.
Послугами «Руслана» майже постійно користуються всесвітньо відомі фірми, як «Lockheed Martin», «Boeing», «Volkswagen», «Siemens», «General Electric». Літак дозволяє перевозити локомотиви до потягів, яхти, частини або фюзеляжі літаків, менші літаки, автомобілі в великій кількості, розповідають експерти.
«На літаку транспортувалися 90-тонні гідротурбіни, великогабаритні автокрани «Лібхер», американські кар'єрні самоскиди «Юклид», 109-тонний локомотив, авіадвигуни «Дженерал Електрик» GE90, різне військове устаткування, протичовнові вертольоти «Лінкс», космічні апарати в капсулах й інші унікальні вантажі. В числі «пасажирів» Ан-124-100 були навіть жирафи та величезна різдвяна ялинка!», – розповідають у держпідприємстві «Антонов».
Перевезення великих моновантажів, які з тих чи інших причин іншими видами транспорту перевести неможливо, і є ключової особливістю «Руслана», каже Богдан Долінце. І додає: за рахунок своїх характеристик та аеродинаміки «Руслан» встановив більше двох десятків різних рекордів.
Також літак має передні та задні вантажні люки, які дозволяють завантажувати його з обох кінців. До того ж, Ан-124 може нахилити ніс для полегшення завантаження.
Україна припинила виробництво літаків після розпаду Радянського Союзу. Росія тоді продовжила добудовувати раніше розпочаті борти. Нові Ан-124 не випускали після 2004. Загалом, до того часу, в Україні та Росії було побудовано 55 літаків Ан-124.
Нині, за різними даними, експлуатується кілька десятків літаків. 12 із них у парку російської компанії «Волга-Днєпр». Ще кілька «Русланів» перебувають на балансі військово-транспортних сил РФ. Втім, скільки із них в експлуатації – точних даних немає.
Скільки «Русланів» в України?
Нині численні комерційні польоти та вантажні перевезення по світу виконують п'ять «Русланів» української авіакомпанії «Антонов». Для цього усі вони тимчасово базуються в аеропорту Лейпциг-Галле, що у Німеччині. Про це Радіо Свобода повідомили у держпідприємстві.
На своїх бортах «Руслани» несуть імена міст-героїв України.
У зв'язку із повномасштабною війною до України літаки не літають, рейси здійснюють по світу або територією ЄС.
«Тобто фактично на сьогоднішній день в світі лише одна українська авіакомпанія («Антонов» – ред.) є оператором цих літаків. І якщо говорити про інші оператори, то це тільки російська авіакомпанія «Волга-Днєпр», – каже авіексперт Богдан Долінце.
Зараз Ан-124 це основний основний транспортний засіб, який підтримує логістичні зв'язки з Сполученими Штатами, Австралією і по Європі, вважає авіаційний експерт, провідний науковий співробітник НАУВалерій Романенко.
І додає, українські «Руслани» виконують перевезення не лише в інтересах України, а й для НАТО: «Наприклад, шість HIMARS до Польщі теж привіз український Ан-124 «Антонова».
Також, за словами експерта з авіації, літаки здійснюють перевезення в інтересах ЗСУ. Про доставку «Русланами» вантажів для українських Сил безпеки та оборони каже і Богдан Долінце.
«Враховуючи, що Авіалінії Антонова мають відповідні допуски на перевезення небезпечних вантажів, військових вантажів, тобто вони так само можуть бути частиною логістичного процесу по перевезенню, наприклад, якихось компонентів озброєнь, військової техніки тощо до аеропортів-хабів на території ЄС», – зазначає авіаексперт.
«Фюзеляжі F-16 з Арізони в Польщу, до хабу, через який здійснюється постачання ЗСУ, привіз Ан-124», додає Валерій Романенко.
Ще один український «Руслан» був пошкоджений на початку повномасштабного вторгнення у аеропорту в Гостомелі. Тоді ж, на початку російсько-української війни був знищений надважкий транспортний літак Ан-225 «Мрія», який до того моменту був найбільшим і найпотужнішим у світі.
Про оборону аеропорту в Гостомелі нещодавно в інтерв'ю Радіо Свобода розповів Дмитро – боєць бригади «Рубіж» Національної гвардії України, який серед 150 строковиків обороняв аеропорт у перший день війни, коли його штурмували російські військові.
Деталі перших годин боїв за летовище, а також про спроби вивести літаки «Мрію» та «Руслан» – у цьому інтерв'ю:
Прецедент із конфіскацією літака РФ
Канада – перша із західних країн, яка ухвалила законодавчий механізм конфіскації російських активів, які потрапити під санкції через війну, на користь України.
Шанси на конфіскацію російського «Руслана» є реальними, впевнені авіаексперти. Хоча, кажуть, процесконфі скації такого майна достатньо складний і може затягнутися на роки. Схожий досвід був в Україні.
«Літаки російських авіакомпаній, наприклад, які після 2014 року залишились на території України, то один з них лише через 5 років був націоналізований і в 2017-18 роках його продали з аукціону. І то не через конфіскацію, а саме через борги, тому що власник літака не платив за утримання літака в аеропорту. Тому навіть в Україні цей процес достатньо непростий», – нагадує ситуацію Богдан Долінце.
Якщо Канада таки конфіскує російський «Руслан», ця історія стане прецедентом, який потягне за собою конфіскацію інших російських активів, кажуть експерти.
«Якщо таки вдасться такий прецедент зробити, то ми отримаємо дуже багато від росіян: від арешту яхт російських олігархів, від арешту приватних літаків російських олігархів, які ми теж можемо використати в нашому повітряному транспорті. І це був би шикарний прецедент, бо ми потребуємо таких літаків, як Ан-124», – зазначає провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Завадити конфіскації «Руслана» і спроби повернути собі літак не полишає Росія. Російська компанія-власниця Ан-124 «Волга-Днєпр» намагається оскаржити конфіскацію судна та зберегти за собою право власності на нього та зверталася до уряду Канади розпочати переговори про повернення літака.
Також «Волга-Днєпр», як повідомляла газета Wall Street Journal, минулого року подала позов проти уряду Канади на 100 мільйонів доларів, мовляв, бізнес авіакомпанії постраждав після заяви Канади про право власності на повітряне судно. Суди тривають і нині.
Затягуючи процес, Росія збільшує шанси на те, що політична ситуація може змінитися і літак збережеться за Росією, каже Богдан Долінце.
«Також Росія розуміє, що передача такого літака Україні спростить або підвищить спроможності України, наприклад, забезпечувати транспортування тієї ж допомоги, в тому числі військової, і тому вона зацікавлена, щоб цей літак максимально пізно або ніколи не був переданий Україні», – зазначає авіаексперт.
І цей «Руслан» – не єдиний російський літак, який теоретично можна конфіскувати. Ще три транспортних літаки компанії «Волга-Днєпр» стоять в аеропортах Німеччини. Втім, механізму конфіскації на користь України наразі немає.
5+1: як конфіскований літак посилить український авіафлот?
Якщо конфіскувати російський літак у Канаді таки вдасться, він стане шостим Русланом в Україні. Нині країна потребує такого літака, каже Валерій Романенко.
Поява шостого літака на 20% збільшить українські спроможності по кількості рейсів та перевезенню вантажів. Особливо зважаючи на те, що зазвичай не усі п'ять літаків доступні для польотів.
«І з п'яти літаків, як правило, можуть бути доступні, наприклад, чотири літака, а один може перебувати на ремонтних роботах або обслуговуванні. І вони так по черзі протягом року одне одного змінюють», – пояснює експерт Богдан Долінце.
Поява нового літака також вимагатиме від України додаткової підготовки пілотів, льотних екіпажів і відповідно обслуговування борту.
Важливо і те, на яких умовах повертатимуть літак. Валерій Романенко припускає, якщо Україна отримає російський «Руслан», «доведеться заплатити за оренду місця на аеродромі (в Канаді – ред.), а це теж немаленькі гроші».
Але навіть якщо буде потреба покрити такі борги, варто розуміти, що вартість такого літака, як правило, складає десятки, а іноді навіть сотні мільйонів доларів, каже Богдан Долінце: «Мова може йти там про 100-150 до 200 млн доларів за один літак, це щонайменше».
Відкритим залишається і питання технічного обслуговування російського Ан-124. Україні потрібно буде витратити великі кошти на те, щоб відновити льотну придатність цього літака, каже Валерій Романенко.
«Проблема може бути з двигунами, якщо його в неналежному стані обслуговували, а росіяни, напевно, нікого не допускали до цього літака, то там треба буде розбиратися», – зазначає авіаексперт.
Водночас, Богдан Долінце вважає, що оскільки Україна є розробником і виробником літаків типу АН, то відновлення літака не буде ускладненим. Адже в Україні є і фахівці, і необхідна техніка, і в цілому можна відносно швидко повернути цей літак до строю, ділиться думкою експерт.
«Руслан» перевершив «Мрію»?
«Мрія» була найбільшим літаком, але найкориснішим виявився, все ж таки, «Руслан», – пояснює авіаексперт та провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
«Мрія» ніколи не була ключовим літаком. «Мрія» практично серйозних доходів не приносила, була на грані самоокупності. Це був скоріше символ України, найбільший літак світу, при всій моїй повазі до її творців», – каже Романенко.
Саме Ан-124, за його словами, виконував основну масу перевезень та давав державній компанії «Антонов» основні фінансові надходження для роботи підприємства.
З цією думкою погоджується і Богдан Долінце:
«З точки зору саме кількості перевезених вантажів на рік чемпіоном був «Руслан», і це основний фактично робочий літак»
Втім, порівнювати «Руслана» та «Мрію» доволі складно, кажуть експерти з авіації. Адже більшість вантажів, які перевозила «Мрія», можна було транспортувати і «Русланом». Вантажі, які не влазили в Ан-124 були одиничними випадками і траплялися раз на два або три роки.
Ще важливий момент – вартість перевезень «Мрією» була вища, аніж «Русланом».
До того ж, надто великі розміри «Мрії» обмежували кількість аеропортів у світі, які могли її прийняти, що також обмежувало можливості по перевезенням. Водночас, Ан-124 можу приймати більшість аеропортів.
З тим, що на ринку комерційних авіаперевезень «Руслан» має більше переваг у порівнянні з «Мрією», яка створювалася для використання у космічній програмі, погоджуються і в «Антонові».
«Зокрема, «Руслан» має два вантажні люки – у носовій та хвостовій частині фюзеляжу, що значно оптимізує і пришвидшує процес завантаження та розвантаження літака. Натомість «Мрія» має один вантажний люк у носовій частині», – розповіли Радіо Свобода у держпідприємстві.
У підсумку, втрата, флоту «Русланів» була б набагато відчутніша і набагато важча для «Антонова» у порівнянні з втратою «Мрії», зазначає Богдан Долінце. «Хоча з точки зору іміджу зрозуміло – Ан-225 мав набагато більше іміджеву вагу».
Форум