Чому торгівля між Україною та ЄС стане менш вільною

Із червня 2022 року Європейський Союз надав Україні повну лібералізацію торгівлі, щоб допомогти підтримати зруйновану війною економіку країни. Ці заходи включали призупинення імпортних мит і квот, відомі як автономні торговельні заходи (АТЗ). Схоже, вони пішли на користь Україні. Тепер настав час все змінювати.

У 2024 році український експорт до ЄС сягнув майже 60% від загального експорту, порівняно з 39,1% у 2021 році. Однак дія АТЗ, які щороку поновлювались більшістю голосів країн-членів ЄС, має остаточно завершитися 5 червня.

Ці заходи від початку передбачалися як тимчасові і могли бути продовжені лише двічі.

Тепер Брюссель і Київ ведуть переговори про те, яку формулу економічних відносин обрати.

Запасним варіантом є повернення до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка набула чинності у 2017 році (хоча умовно застосовується з 2016 року) і включає компонент вільної торгівлі.

Поточні переговори зосереджені на статті 29-ій цієї угоди, яка окреслює рамки для потенційної взаємної лібералізації тарифів.

Але не все йде як по маслу, оскільки часу залишається все менше, а наслідки АТЗ подобаються не всім у ЄС.

Прикордонні держави дають відсіч

Фермери у так званих прикордонних країнах ЄС, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія, вже давно тиснуть свої уряди, щоб позбутися АТЗ, стверджуючи, що надлишок українських сільськогосподарських товарів переповнює місцеві сховища, знижує ціни на внутрішніх ринках, що приносить збитки місцевим виробникам продуктів харчування.

У різний час у 2023 і 2024 роках, попри те, що Україна потерпає від повномасштабної війни і стримує агресію Росії, фермери цих країн блокували кордони з Україною, щоб запобігти потраплянню українських товарів до ЄС.

У відповідь на це Європейська комісія, яка здійснює нагляд за торговельною політикою ЄС, спробувала застосувати кілька рішень, зокрема опечатувати сільськогосподарські вантажі з України, щоб перенаправити їх з прифронтових країн до інших пунктів призначення або портів ЄС для експорту за межі блоку.

Пьотр Корицький, 34-річний польський фермер, стоїть на складі, заповненому зерном, на своїй фермі в Цивінах Войських, Польща, 18 березня 2024 року

Зрештою, комісія погодилася обмежити імпорт найпопулярніших сільськогосподарських товарів, запровадивши екстрені заходи.

Їх можуть застосувати, якщо імпорт певних товарів перевищить середні показники імпорту, зафіксовані в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2024 року. Минулого року такі міри вже були застосовані до українського експорту вівса, яєць, цукру та меду.

Офіційна позиція Єврокомісії полягає в тому, що вона «завершує роботу над пропозицією щодо забезпечення безперешкодного переходу до нового торговельного режиму з Україною після закінчення терміну дії АТЗ», і що ця пропозиція буде незабаром представлена Києву.

Питання у тому, коли саме.

Гостре питання

Багато чиновників ЄС у Брюсселі стурбовані тим, що будь-яка нова пропозиція може стати делікатним питанням під час польської президентської виборчої кампанії, коли Польща піде на вибори нового глави держави 18 травня, а ймовірний другий тур відбудеться 1 червня.

Але слід зважати не лише на політичний вплив польських фермерів.

Спільний лист міністрів сільського господарства Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини, адресований Європейській Комісії, з яким ознайомилося Радіо Свобода, також підвищив ставки.

У листі зазначається, що міністри «твердо переконані, що майбутнє закінчення терміну дії режиму АТЗ має стати можливістю для переоцінки та перекалібрування наших торговельних відносин з Україною. Важливо забезпечити, щоб майбутні торговельні домовленості відображали збалансований підхід, який би враховував інтереси всіх сторін, не завдаючи при цьому непропорційної шкоди економікам сусідніх держав-членів».

Віце-прем'єр-міністр України Ольга Стефанішина (ліворуч) розмовляє з Левенте Мадяром, Державним секретарем Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини, після виступу на прес-конференції в Будапешті, Угорщина, 29 квітня 2025 року

Далі у звіті висвітлено кілька нових пропозицій, які всі були б невигідними для Києва.

До них відносяться:

• повернення до довоєнних тарифних квот;
• двосторонні захисні положення для всіх сільськогосподарських продуктів;
• можливість передових країн-членів запроваджувати додаткові захисні заходи;
• положення про перегляд угоди через два роки після її застосування, спрямоване на запобігання майбутнім ринковим викривленням та забезпечення чесної конкуренції для фермерів ЄС.

Але на цьому не все.

Міністри також стверджують, що «паралельно з процесом вступу України до ЄС для українського сільськогосподарського виробництва мають бути запроваджені відповідні санітарні та фітосанітарні правила, правила у сфері захисту тварин, охорони здоров'я та навколишнього середовища відповідно до стандартів ЄС».

Хоча такі реформи справді необхідні для можливого членства в ЄС, варто зазначити, що один з підписантів листа, Угорщина, наразі блокує саме цей процес вступу.

Міністри також пропонують мінімальний поріг імпортних цін на окремі товари, який «може відігравати стримуючу роль щодо імпорту сільськогосподарських товарів до країн-членів ЄС за цінами, нижчими за собівартість вітчизняної сільськогосподарської продукції» – фактично, це ще один торговельний бар'єр і явний крок на захист місцевих фермерів.

Чого ж хоче Україна?

Просто кажучи, майже того ж самого. У листі до комісії, з яким ознайомилося Радіо Свобода, український прем'єр-міністр Денис Шмигаль пише, що «без суттєвої гарантованої та постійної багатогалузевої лібералізації торгівлі Україна просто не зможе відновити свою промисловість, створити робочі місця та засоби до існування для своїх громадян, щоб відновити свою економіку. Простіше кажучи, Україні потрібна ваша торгівля. Спочатку для виживання, а потім для процвітання».

Шмигаль також попереджає, що нездатність укласти преференційну торговельну угоду з Брюсселем може коштувати Україні 3 мільярди євро щорічно, що потенційно може призвести до скорочення валового внутрішнього продукту України на 1%.

Денис Шмигаль

Визнаючи, що будь-яка нова угода, ймовірно, підпадатиме під дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Шмигаль каже, що вона повинна «містити мінімальну кількість винятків», і зазначає, що «ми, очевидно, усвідомлюємо занепокоєння європейських фермерів, але ми підкреслюємо, що частка української продукції на європейському ринку залишається відносно невеликою. Для багатьох товарних груп, навіть тих, що вважаються чутливими, вона становить менше 1% від загального споживання в ЄС».

Він також припускає, що захисні заходи, запроваджені для певних товарів у 2024 році, «повинні стати відправною точкою для поступової лібералізації тарифних квот» на сільськогосподарські товари.

З огляду на наближення дедлайну 5 червня, Шмигаль також натякнув на якесь проміжне рішення – щось, що, як я чув, може статися.

«Якщо не вдасться досягти рішення до 5 червня, ми повинні знайти спільне короткострокове рішення, щоб поточний український експорт міг продовжуватися до оновлення Угоди про асоціацію», – сказав він.

«В іншому випадку існує ризик повернення до вищих тарифів і менших обсягів в рамках тарифних квот довоєнного періоду, а це завдасть значної шкоди українській економіці».