Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у п’ятницю вирушає до Брюсселя для зустрічей у ЄС та НАТО після стрімких перших днів на посаді, переповненої міжнародною повісткою. Радіо Свобода аналізує його головні виклики.
Очікування щодо Мерца великі – він вийшов на глобальну арену цього тижня, обіцяючи вдихнути нове життя у зовнішню політику як Німеччини, так і Європи.
Втім, слід визнати, що початок для нового канцлера був дещо принизливим. Вперше в історії Бундестагу для затвердження канцлера довелося голосувати двічі – у першому турі йому не вистачило шістьох голосів.
Це навряд чи можна назвати переконливим вотумом довіри для лідера найважливішої країни Європейського союзу.
Лідер Християнських демократів Фрідріх Мерц після обрання новим канцлером у федеральному парламенті Німеччини, Бундестазі, 6 травня 2025 року
Безумовно, найнагальнішим завданням для Мерца є непрості відносини з адміністрацією США, яка ставить під сумнів майже всі засади ліберального світового порядку, до якого десятиліттями тяжіла повоєнна політика Німеччини.
Мерцу доведеться сформувати «коаліцію охочих» – переважно з європейських країн – яка підтримуватиме Україну та, що ще важливіше, протистоятиме президентові Росії Володимиру Путіну.
Читайте також: У «коаліції охочих» щодо України важке завдання – планувати без плану миру
А це ще не враховуючи внутрішні проблеми. Передусім пожвавлення німецької економіки, яка скоротилася у 2023 та 2024 роках і, за прогнозами, залишиться млявою цього року. По-друге, відповідь на зростання популярності правопопулістської «Альтернативи для Німеччини» (AfD), яка посіла друге місце на лютневих парламентських виборах і нині змагається з Християнськими демократами Мерца у рейтингах.
Він уже домігся змін у жорстких бюджетних правилах країни, що дозволить збільшити витрати на оборону та виділити 500 мільярдів євро на інфраструктурні проєкти – надія на те, що це оживить економіку і зменшить невдоволення, яке може ще більше підживити AfD до наступних виборів через чотири роки.
Однак саме на міжнародній арені новообраний канцлер, схоже, намагатиметься справити найпотужніше перше враження.
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і у той час голова Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС) Фрідріх Мерц тиснуть один одному руки під час зустрічі в Києві, 9 грудня 2024 року
Цього тижня він відвідав Париж, Варшаву, Брюссель і Лондон з метою зміцнення європейської єдності – і ймовірно, здобуде кілька ранніх символічних перемог.
Мерц прагне вдихнути нове життя у тристоронній союз Німеччини, Франції та Польщі – так званий Веймарський трикутник. Його партнери, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Польщі Дональд Туск, мають схожі погляди на зовнішню політику.
Вони просуватимуть збільшення витрат на оборону в Європі, нові санкції проти Росії, відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС та посилення військової підтримки Києва – зокрема, схвалення передачі німецьких крилатих ракет Taurus, що раніше було політично неможливо за попереднього уряду.
Щодо Британії, то очікується підписання нової угоди про тіснішу політичну та військову співпрацю під час першого після «Брекзиту» саміту ЄС-Велика Британія в Лондоні 19 травня. Призначення досвідченого Йоганна Вадепфуля на посаду міністра закордонних справ і збереження популярного соціал-демократа Бориса Пісторіуса на посаді міністра оборони заспокоїло міжнародних партнерів.
Проте залишаються і складні партнери.
Що з Вашингтоном
Мерц буде змушений мати справу з популістами Центральної Європи – прем’єрами Угорщини та Словаччини Віктором Орбаном і Робертом Фіцо, які блокували політичну та фінансову підтримку України з боку ЄС і заважали жорсткішим заходам проти Кремля.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрічається з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Варшаві, 7 травня 2025 року
Але найбільшим викликом стане президент США Дональд Трамп. Теоретично між ними чимало спільного.
Обидва – «аутсайдери» без серйозного досвіду державного управління до приходу на вищу посаду, але зі значним досвідом у корпоративному світі та ділових колах.
Мерц до останнього був переконаним атлантистом, однак, як і багато німців, був обурений різкою критикою Європи з боку віцепрезидента США Джей-Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції в лютому, а також ставленням до українського президента Володимира Зеленського під час його візиту до Білого дому раніше цього року.
Одразу після своєї перемоги Мерц закликав до незалежності Європи від США. Нещодавно він публічно розкритикував американських міністрів за втручання у внутрішні справи Німеччини – після критики з Вашингтона щодо рішення німецької розвідки класифікувати AfD як екстремістську організацію.
Проте головне – це практичність. І тут Мерцу ще потрібна підтримка Вашингтона. Він зустрінеться з президентом США як на саміті G7 у Канаді в середині червня, так і на саміті НАТО в Гаазі наприкінці того ж місяця.
Дві ключові цілі для Мерца: збереження зобов’язань США щодо НАТО, включно з присутністю американських військ у Німеччині, а також уникнення підвищення американських мит на німецький експорт, які наразі призупинено до 8 липня, поки Брюссель і Вашингтон ведуть переговори про потенційну торговельну угоду.
Мерц просто не може дозволити собі нових принизливих помилок.