Чому ексгенсек НАТО вважає просування плану щодо європейських сил в Україні «надто повільним»

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен заявив Радіо Свобода, що підготовка до розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню або мирної угоди «просувається надто повільно» і що вся європейська модель безпеки «перебуває на переломному етапі».

Про зв’язок безпеки та економіки, збільшення витрат на оборону у Європі та роль США у майбутньому демократії Расмуссен розповів Радіо Свобода.

«Багато часу на розмови»

«Я не хочу, щоб «коаліція охочих» перетворилася на «коаліцію очікуючих», – сказав Андерс фог Расмуссен, маючи на увазі план, урочисто оголошений прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні 2 березня.

Відтоді відбулася серія зустрічей на різних рівнях. Однак на ключові питання щодо мандату місії, її правил участі та того, хто відправлятиме війська, публічно ще не давали відповіді.

«Зазвичай у Європі ми витрачаємо багато часу на обговорення та розмови і надто мало зусиль на вжиття заходів», – сказав Расмуссен.

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен розмовляє з кореспондентом Радіо Свобода

«Однак я сподіваюся, що напад Путіна на Україну та обрання Трампа стануть сигналом тривоги, який скаже нам у Європі: ми повинні діяти швидко», – додає колишній генсекретар.

Расмуссен говорив у розгорнутому інтерв’ю про військові питання, економічну безпеку та неодноразові заяви президента США Дональда Трампа про отримання контролю над Гренландією.

Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, з власним урядом і парламентом.

Расмуссен був прем’єр-міністром Данії, перш ніж обійняв посаду генерального секретаря НАТО, де перебував із 2009-го до 2014 року.

«Безсоромно погрожувати Данії, близькому союзнику, військовими засобами для завоювання Гренландії... Не думаю, що це станеться. Але очевидно, що існує потенціал для створення розколу в НАТО, коли ви погрожуєте союзнику», – сказав він.

Після того, як Расмуссен залишив свою посаду в НАТО, він створив «Альянс демократій» – некомерційну організацію, яка прагне протидіяти «глобальному зростанню кількості автократів і диктаторів».

Подвійні витрати на оборону

Минулого тижня трохи більше за половину з 27 членів ЄС оголосили про план європейської оборони з п’яти пунктів. Він містив заклик збільшити оборонні бюджети до 4 відсотків ВВП до 2028 року.

Це відбувається після кроків Європейського союзу та європейських військових гігантів (Великої Британії, Франції та Німеччини) щодо збільшення витрат на оборону в найближчі роки. Але цей процес виходить далеко за рамки оголошених досі планів.

Військовослужбовець України показує емблему елітного підрозділу військ Росії біля знищених російських танків у селі Дмитрівка під Києвом, 2 квітня 2022 року

«Російські оборонні інвестиції зараз більші, ніж сукупні оборонні інвестиції в решті Європи. Тому ми повинні активізуватися та щонайменше подвоїти європейські інвестиції в оборону», – сказав Расмуссен Радіо Свобода.

«Занадто довго ми покладалися на модель, яка більше не працює – поєднання дешевої енергії з Росії, дешевих товарів з Китаю та дешевої безпеки з боку США», – вважає він.

Зближення безпеки та економіки стало головною темою на конференції, яку Расмуссен провів у Копенгагені минулого тижня. На ній обговорювали і п’ятипунктний план.

Економічне НАТО

72-річний ветеран політики та дипломатії розглядає глобальні тарифи адміністрації Трампа як нову небезпеку, яка створила потребу в своєрідному економічному НАТО.

«Адміністрація Трампа оголосила торговельну війну всьому світу, крім Росії та Північної Кореї», – сказав він.

«Я б запропонував створити те, що ми називаємо D7, сім демократій у світі: Європейський союз, Велика Британія, Канада, Австралія, Південна Корея, Японія, Нова Зеландія. І я думаю, що основою цього має бути те, що ми називаємо економічною статтею 5. Ми б розглядали напад або примус проти однієї з цих семи країн як напад на всіх, і ми повинні відповідати колективно», – коментує Расмуссен.

Дійсно вражає, що колишній керівник НАТО виключає Сполучені Штати зі списку глобальних демократій. Ось що Расмуссен каже з цього приводу:

«Так, але Сполучені Штати обрали ізоляціонізм... Я не бачу готовності Америки здійснювати глобальне лідерство вільного світу. Ось чому США виключені з цієї D7».

Президент США Дональд Трамп на саміті НАТО в Британії під час першого президентського терміну. Лондон, 2019 рік

Уряди всього світу намагаються знайти найкращу відповідь на тарифи Трампа. Тісніша співпраця та торгівля з іншими партнерами, безумовно, є частиною їхніх розрахунків.

Але, як і у випадку з витратами на оборону, пропозиції Расмуссена виходять далеко за рамки того, що розглядається у більшості столиць.

Наприклад, широко розрекламована угода про вільну торгівлю Європейського союзу з чотирма південноамериканськими країнами союзу МЕРКОСУР була названа частиною колективної реакції ЄС на нову ситуацію. Але Франція все ще дуже обережно ставиться до її ратифікації.

Тим часом ЄС та окремі країни відреагували на тарифи США своїм прагненням вести переговори з Вашингтоном, а не формувати спільний фронт.

Расмуссен не пропонує простих відповідей на запитання, як розплутати складну мережу інтересів, яка ускладнює для багатьох країн створення нових глобальних структур. Але, за його словами, це виклик, який необхідно подолати.

«19-й рік поспіль ми спостерігаємо зниження рівня глобальної свободи та демократії. Тож зараз настав час створити міцнішу співпрацю», – сказав він.

«Знаю з досвіду спілкування з Путіним та іншими автократами, що вони поважають лише силу, єдність та тверду позицію, – говорить Расмуссен. – Якщо ми діятимемо разом, діятимемо в єдності, тоді зможемо протистояти автократіям, які наступають».