Торецьк наразі є однією з найгарячіших точок на фронті. Битва за місто триває вже 11 місяців – за цей час воно фактично перетворилось на руїни. Кореспонденти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) побували на позиціях українських артилеристів 100-ї окремої механізованої бригади на Торецькому напрямку, щоб побачити, як вони допомагають піхоті стримувати натиск армії РФ.
«Було таке, що в мопед і мотоцикл зі штурмовиками влучали»
На позиції 100-ї окремої механізованої бригади заїжджаємо на світанку. Поки хлопці чекають на цілі, прислухаємось та оглядаємось. Добре чутно, як в самому Торецьку йдуть вуличні бої. Плюс із першим променем сонця в небі починають літати дрони. Відразу важко зрозуміти, чиї вони. Напруга витає у повітрі разом із БПЛА.
Але робота є робота. Отримавши команду: «До бою», артилеристи мерщій біжать до САУ M109А6 «Паладин». Бійці мають спрацювати на випередження і вдарити по російській піхоті, яка засіла в руїнах приватних будинків і в багатоповерхівках Торецька.
«Ми з неї працюємо абсолютно по різних цілях. Вона суперточна. Було таке, що в мопед і мотоцикл зі штурмовиками влучали, прямо перед початком атаки. А ще був випадок – троє [російських військових] сховались за териконом, спілкувались, щось обговорювали. Ми з першого пострілу влучили, там від них нічого взагалі не залишилось. Ніби й не було їх», – розповідає командир розрахунку Сергій.
Я на багатьох САУ і гаубицях працював. І ця з них найкращаМикола
«Я на багатьох САУ і гаубицях працював: 2C1 «Гвоздика», «Богдана», M777. І ця з них найкраща. По-перше, легка алюмінієва броня, що захищає від уламків та стрілецької зброї. Плюс всередині кевларова обшивка, краща, ніж у «Гвоздики» та «Богдани». Наведення тут гідравлічне. Не треба, як в тій же «Богдані», наводитись вручну», – наголошує навідник Микола.
Міноборони РФ оголосило про нібито захоплення Торецька ще на початку лютого 2025 року, але заяви українських військових та аналітиків, а також дані об'єктивного контролю свідчать, що бої за місто тривають.
Башта самохідної гаубиці М109 обертається, забезпечуючи різні варіанти стрільби. САУ може використовувати снаряди калібру 155 міліметрів з різною бойовою частиною, що є характерним для натовської артилерії.
«До речі, не тільки натовські, але й українські снаряди калібру 155 мм нам привозять. Вітчизняного виробництва. І вони нічим не гірші за аналоги країн-партнерів. Летять в ціль так само точно», – зазначає Микола.
«Дістаємо їх, де б вони не сховались»
Дуже прицільна гарматаСергій
Реалії сучасної війни такі, що самохідні артилерійські установки працюють зі стаціонарних позицій – вони добре закопані, гарно замасковані і вкриті антидроновими сітками.
«Є кумулятивні снаряди, є фугасні, касетні. Але переважно працюємо уламковими. Фугасом – якщо треба ворога дістати, вибити звідкись, з якогось підвалу чи бліндажа. Дістаємо їх, де б вони не сховались. Дуже прицільна гармата. Напевно, досить два снаряди, щоб вразити ціль», – каже Сергій.
Система управління вогнем в «Паладині» автоматизована: є бортовий балістичний обчислювач і навігаційна система, яка працює за допомогою космічної радіонавігаційної системи. Це значно пришвидшує швидкість стрільби. До того ж, САУ оснащена досилачем снарядів, що зменшує фізичне навантаження на членів розрахунку.
«Ось є панорама, навідник, приціл. Мені дають рівень, кутомір – я це все вводжу і вже безпосередньо на основну точку, тобто ціль, наводжусь. З іншого боку, у командира є ще комп’ютер, можна і по ньому наводитись за потреби. Це ще швидше. Він просто собі забиває туди всі дані, натиснув кнопку – гармата сама підіймає ствол і повертається в напрямку стрільби», – пояснює Микола.
Вже залишаючи позиції, дізнаємось що всі 10 пострілів САУ М109 цього ранку лягли точно в ціль, зірвавши черговий штурм армії РФ в Торецьку.
Форум