«Україна переписує правила війни». На Заході захоплюються операцією СБУ «Павутина»

Напередодні другого туру прямих переговорів між Україною та Росією у Туреччині очолювана Василем Малюком СБУ здійснила масштабну спецоперацію «Павутина», яка, за оцінкою спецслужби, вивела з ладу 34% стратегічних носіїв крилатих ракет Росії і завдала збитків російській армії на понад 7 мільярдів доларів США.

Керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки й оборони України Андрій Коваленко у телеграмі повідомив, що щонайменше 13 російських літаків знищено, ще більше було пошкоджено (загалом понад 40).

Драматичного ефекту додає те, що атаку на чотири військових аеродроми РФ здійснили у День військово-транспортної авіації Росії, яку Москва, схоже, була зовсім не готова захищати від подібних зазіхань.

Офіційно російська влада поки що не повідомляла про втрати.

Як в Росії, так і на Заході відзначають вагомий воєнний вплив операції, яка може стати одним із поворотних моментів війни. Однак саме руйнівні наслідки для російської воєнної машини можуть слугувати вагомим політичним козирем Києва, коли йдеться про подальшу підтримку Заходу і його переговорну позицію.

«Путін посіяв вітер, а тепер пожинає вихор»

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський написав у соцмережі X, що атака СБУ на російські аеродроми вкотре доводить, що військова підтримка Києва – прямий інтерес НАТО.

«Після сьогоднішнього українського військового удару по Росії очікується, що російські стратегічні літаки будуть на 30% рідше порушувати повітряний простір НАТО. Це підтверджує, що мати сильну, стійку і добре озброєну Україну як союзника відповідає нашим інтересам безпеки», – написав Ліпавський 1 червня, коли і відбулась операція.

З чеським міністром погоджується й аналітик чеського Центру досліджень Асоціації з міжнародних питань Павел Гавлічек, який вважає, що інвестування в українську оборону допомагає покращувати безпеку альянсу НАТО.

«Ми, можливо, будемо набагато охочіше підтримувати Україну в майбутньому, оскільки вона ще раз довела, що насправді є компетентною і здатною проводити операції такого масштабу. Тож, строго кажучи, Україна може бути для нас проксі-актором для проведення операцій, які в іншому випадку ми б не наважилися ризикувати втілити на практиці. Це коли Україна тісно інтегрована в наше власне військове планування, в нашу власну позицію оборони і стримування, і коли Україна також психологічно і філософськи є частиною нашого співтовариства, яке захищає нас від російської агресії», – каже Гавлічек у коментарі Радіо Свобода.

Конгресмен-республіканець Дон Бекон, бригадний генерал армії США у відставці, зазначив, що нищення військових спроможностей Росії є наслідком дій самої Росії: «Путін посіяв вітер, а тепер пожинає вихор».

Українська атака проти російської авіації була цілком правомірною і забезпечила право Києва на законну самооборону в той, час як Росія систематично порушує правила ведення війни і вбиває мирне населення, наголошує міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

«Саме Росія розпочала цю війну, і Україна, звичайно, має повне право завдавати ударів у відповідь по військових об'єктах на всій території Росії», – сказав Ейде, повідомляє норвезьке видання NRK.

Дим, що здіймається з авіабази «Біла» в Іркутську після атаки українських безпілотників

«Тут ми знову бачимо, що Україна дотримується міжнародного права і атакує відповідні військові цілі, тоді як Росія часто атакує українські міста, завдаючи шкоди і вбиваючи цивільних», – додав він.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Український «Перл-Гарбор»?

Західні медіа пишуть, що операція СБУ може стати поворотною у війні і навіть порівнюють із японською атакою на американську військову базу поблизу бухти Перл-Гарбор у 1941 році.

«Російське командування, мабуть, було шоковане так само, як і американці в 1941 році, коли українці здійснили несподівану атаку на п'ять російських авіабаз, розташованих далеко від фронту – дві з них за тисячі кілометрів на Крайній Півночі і в Сибіру», – написав колумніст The Washington Post Макс Бут, який, зокрема, вважає, що операція СБУ вкотре «переписала правила війни».

Дійсно, згідно із початковим планом, українські дрони мали на меті атакувати п’ять російських авіадромів, однак безпілотники, імовірно, не досягли аеродрому «Українка» в Амурській області через пожежу всередині вантажівки, яка мала доставити дрони до цілі.

Про це повідомив губернатор Амурської області Росії Василь Орлов.

Втім, порівняння із нападом на «Перл-Гарбор» є все ж недоречним, вважає Макс Бут, який пояснює, що «в той час як атака на «Перл-Гарбор» сигналізувала про початок нової війни, атака на аеродром проти Росії була просто черговою спробою українців захиститися від неспровокованої агресивної війни, розпочатої Володимиром Путіним у 2022 році».

Втім, одну паралель із подіями 1941-го колумніст американського видання все ж вбачає: обидві атаки можуть свідчити про застарілість колись домінуючих систем озброєнь: «лінкорів у 1941 році, пілотованих літаків сьогодні».

Павел Гавлічек теж закликає не порівнювати операцію СБУ із атакою на американські бази під час Другої світової: «Насправді я досить скептично ставлюся до логіки «Перл-Гарбор». Це була і є досить видатна і дійсно значуща операція, але це не змінює правила гри. Як зазначають багато спостерігачів за російською війною проти України та українськими контрзаходами проти неї, Україна атакувала аеродроми стратегічними бомбардувальниками в минулому і фактично... жодних суттєвих змін не відбулося, принаймні з боку Російської Федерації».

Наслідки атаки українських дронів по військовому летовищу в Іркутській області РФ. 1 червня 2025 року

Видання Politico хоч і називає операцію «Павутина» українським «Перл-Гарбор», проводить паралелі з іншою операцією, а саме: із Тетським наступом сил Північного В'єтнаму проти сил США і Південного В'єтнаму, яка «переконала американську публіку, що війну неможливо виграти у 1968 році».

Втім, Politico зазначає, що попри те, що порівняння є «вкрай недосконалим», оскільки «Путіну не доведеться зіткнутися зі студентськими демонстраціями найближчим часом», політичний вплив залишається значним.

«Навіть у такій авторитарній державі, як Росія, настрої мають значення. Той факт, що Україна змогла провернути такий трюк, як операція «Павутина», можливо, і не зігне Москву за одну ніч, але він, швидше за все, вплине на моральний дух і, можливо, навіть сприятиме формуванню відчуття, що війну неможливо виграти», – пише видання.

Поворотний момент?

Західні оглядачі кажуть про унікальність і значущість операції «Павутина», яку, за даними джерела Радіо Свобода у Службі безпеки України, не уповноваженого публічно коментувати питання, готували понад півтора року.

За даними джерела, хід операції контролював особисто президент Володимир Зеленський, а втілювали голова СБУ Василь Малюк та колектив служби.

«Ця операція була надскладною, з логістичної точки зору. СБУ спочатку переправила до Росії FPV-дрони, а згодом – мобільні дерев’яні будиночки. Пізніше на території РФ дрони були заховані під дахи будиночків, розміщених вже на вантажних авто. В потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, дрони полетіли вражати російські бомбардувальники», – розповів співрозмовник Радіо Свобода.

Дрони, використані в спецоперації «Павутина» – фото від джерел з СБУ

За даними джерела в СБУ, учасники спецоперації вже давно перебувають в Україні, відтак «якщо путінський режим показово затримає когось, то це буде черговою постановкою для внутрішньої аудиторії».

У Міноборони РФ дійсно повідомили про затримання «деяких учасників терактів».

Деякі військові аналітики сумніваються, що усі залучені до операції «Павутина» справді покинули територію РФ. Директорка оборонної програми Центру нової американської безпеки Стейсі Петіджон, яку опитало Радіо Свобода, вважає, що дронами керували неподалік від місць влучання.

«Безпілотниками керували досить близько до місця запуску. Радіокеровані безпілотники FPV, які використовувалися, мають радіус дії щонайбільше 20 км і, ймовірно, були запущені ближче, ніж за 20 км, щоб забезпечити досягнення цілей. Безпілотники з оптоволоконним керуванням не могли б пролетіти набагато далі, і це було б складно в умовах, коли безпілотникам потрібно було б пролетіти повз лінії загороджень та інші засоби захисту авіабази. Крім того, українцям, ймовірно, не довелося б використовувати оптоволоконні безпілотники, оскільки малоймовірно, що Росія мала б глушилки на цих базах так глибоко в глибині своєї території», – вважає експертка.

Креативність операції СБУ відзначив, зокрема, колишній очільник уряду Швеції Карл Більдт, який написав, що «навіть фільми [про агента] 007 не спромоглися таке вигадати».

Значущість атаки підкреслив і військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке – він назвав це «найбільшою атакою, яку коли-небудь здійснювали на стратегічні сили Росії». Він також зауважив, що відповідь Росії, імовірно, буде руйнівною, але «Київ, безумовно, врахував це».

На думку американського політолога Іена Бреммера, операція СБУ може стати поворотним моментом у війні, оскільки до цього Росія не відчувала серйозних втрат через продовження війни проти України.

«Україна щойно змінила це рівняння, здійснивши одну з найбільш екстраординарних асиметричних атак, які ми бачили в сучасній війні. Потенціал ядерного стримування/другого удару Росії сьогодні слабшає», – пише Бреммер.

«Це одночасно і можливість, і надзвичайно небезпечний розвиток подій», – додав він.

З політологом публічно не погодився аналітик американського Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі, який вважає, що «успішна і економічно ефективна» операція СБУ навряд змінить сприйняття війни Москвою.

«Ця війна дуже дорого коштувала Росії, і витрати зросли, враховуючи багато ганебних епізодів, але війна триває. Я скептично ставлюся до того, що це суттєво змінить сприйняття Москвою того, чи варто продовжувати війну, оскільки перенесення війни в Росію не призвело до значного політичного тиску на Путіна, а Україна, очевидно, дуже важлива для Путіна», – вважає Лі.

На думку колишнього директора Інформаційного центру НАТО в Москві Робертя Пшеля, операція СБУ не змінить хід війни у найближчому майбутньому, але може мати довготривалі наслідки.

«Найвірогіднішим сценарієм є продовження цієї війни на виснаження, але останні дії українців продемонстрували власну спроможність боротися з росіянами. І якщо їхні партнери продемонструють таку ж рішучість у реальній допомозі Україні, надаючи фінансову, військову та інші види допомоги, то в якийсь момент навіть Путіну доведеться визнати, що ця війна, яка завдає серйозної шкоди фінансам Росії та її функціонуванню як держави, більше не буде вважатися такою, що може бути виграною. Але ми ще не дійшли до цього моменту», – сказав Пшель у коментарі Радіо Свобода.