Кенан Церімаджік
Після розв'язання Росією повномасштабної війни проти Україну заводи НАТО з виробництва озброєнь і боєприпасів намагаються наростити обсяги виробництва. Адже багато європейських країн вичерпали свої запаси, надаючи України снаряди і техніку для потреб стримування агресора.
Ескалація торговельної війни США, включаючи відповідні тарифи та експортні заборони, може поставити під загрозу ланцюги поставок, які є критично важливими для оборони України.
Чому? Пояснюємо
Масштабне підвищення митних тарифів, запроваджене адміністрацією президента США Дональда Трампа проти низки країн і галузей промисловості, може мати далекосяжні наслідки для військових зусиль України: від передової зброї, яка залежить від рідкісноземельних мінералів китайського походження, до базових боєприпасів, а також менша кількість набоїв може потрапляти на фронт, що може обмежити військові операції України у вирішальний момент.
Ось огляд того, як це впливає навіть на компоненти простої кулі:
Куля стандарту НАТО та можливий вплив тарифів на витратні матеріали
Вплив запроваджених Трампом тарифів не лише посилить тиск на оборонні бюджети – він може змінити динаміку розвитку оборонної промисловості в усьому світі.
Давайте розберемо це на конкретному прикладі.
Боснійська двовекторна оборонна промисловість
Боснія і Герцеговина перебувають на геополітичному перехресті між прагненням до НАТО і тривалим російським впливом. Країна має промислове ноу-хау для виробництва зброї і боєприпасів як за стандартами НАТО, так і радянських калібрів, обслуговуючи різноманітних клієнтів на Близькому Сході, в Африці і за її межами.
Хоча Боснія ще не є членом НАТО, вона є країною-партнером і все частіше робить опосередкований внесок у військові зусилля України.
Перші 122-мм гаубиці були виготовлені для боснійської армії в рамках програми «Equip and Train», що фінансується США, в Нові Травніку, Боснія, в 1997 році
Сполучені Штати є найбільшим покупцем боєприпасів боснійського виробництва. Хоча Боснія офіційно не експортує зброю в Україну, поставки здійснюються через посередників.
Regulus Global придбала 41% акцій найбільшого виробника артилерії в Боснії, компанії Pretis, ключової частини колишнього югославського військово-промислового комплексу.
Документи свідчать, що значні американські інвестиції були спрямовані на модернізацію боснійських підприємств з виробництва озброєнь, особливо легких озброєнь і боєприпасів.
Такі оборонні компанії, як Regulus Global, розглядають країну як доступну виробничу базу, що пропонує відносно дешеву кваліфіковану робочу силу і спадщину оборонної інфраструктури часів Югославії.
Боснійський військовий аналітик Антоніо Прленда зазначає, що ще десять років тому мало хто очікував, що Сполучені Штати так безпосередньо залучатимуть оборонну промисловість Боснії, враховуючи калібри і стандарти озброєння.
Антоніо Пленда, боснійський військовий аналітик
Американські інвестори, за його словами, відіграли вирішальну роль у відродженні непрацюючих заводів, причому основним кінцевим споживачем була Україна.
«Після російської агресії в Україні виникла величезна потреба в артилерійському обладнанні, а боснійська оборонна промисловість завжди славилася високоякісними артилерійськими знаряддями, артилерійськими боєприпасами, вибухівкою та запалами. І раптом величезне зростання потреби в цьому типі обладнання стало реальним».
Боснія протягом десятиліть модернізувала свій оборонний сектор за допомогою уряду США та американських фірм. Але запроваджені адміністрацією Трампа тарифи можуть ускладнити створення спільних підприємств, укладення контрактів на закупівлю та експортні потоки, що потенційно підштовхне Боснію до оборонного партнерства з країнами, які не є союзниками США.
Боснійський робітник складає порожні боєприпаси в ящик
Тарифи також можуть збільшити вартість боснійської оборонної продукції, що зробить її менш конкурентоспроможною на чутливих до цін світових ринках. Це може спричинити зниження попиту з боку американських покупців і партнерів НАТО, створюючи простір для інших регіональних гравців.
З політичної точки зору, тарифи можуть бути використані для того, щоб відокремити оборонний сектор Боснії від пріоритетів НАТО, переорієнтувавши його на клієнтів на Близькому Сході, в Африці чи Азії.
Враховуючи зростаючу роль Боснії у постачанні боєприпасів і стрілецької зброї – особливо до країн, що беруть участь в українському конфлікті, – це стало б серйозною втратою для оборонної промисловості, що повертається до колишньої слави.
Боснійська оборонна промисловість переходить на калібри, сумісні з НАТО, і орієнтується на сучасні тенденції на полі бою, такі як безпілотники і безпілотні системи, щоб залишатися конкурентоспроможною, пояснює Пленда.
Проте серйозні виклики залишаються: погіршення промислової бази, обмежене фінансування досліджень і розробок та брак інституційної підтримки стримують розивток галузі і перешкоджають пошренню продукції на міжнародних ринках.
Оскільки Боснія і Герцеговина має складну політичну ситуацію, каже Пленда, «компанії, що працюють в оборонній промисловості, не можуть так сильно покладатися на дипломатичну підтримку уряду, і це значно ускладнює для них роботу».
Вплив американських тарифів на Україну
Введення тарифів у складний багатонаціональний ланцюг постачання оборонної продукції, що залежить від імпорту металів, оптики, електроніки та паливно-мастильних матеріалів, може призвести до затримок і перевитрат не лише в Боснії, а й у всьому світі.
І Боснія – це лише один маленький вузол у великій мережі постачальників, які підтримують боротьбу України за виживання.
Топ-100 експортерів зброї та боєприпасів за версією UN Comtrade Database Labs. Орієнтовна вартість експорту у 2024 році становила $21,7 млрд
Тарифи, спрямовані на цю складну та чутливу систему постачання та експорту, можуть мати далекосяжні та непередбачувані наслідки.
Американські оборонні підрядники самі можуть зіткнутися зі зростанням виробничих витрат. Залежність від світових постачальників означає, що тарифи можуть призвести до виникнення «вузьких місць» у постачанні матеріалів, сповільнення виробництва і зриву термінів поставок.
Це може підірвати лідерство США на світовому оборонному ринку і спонукати країни зменшити свою залежність від американських систем.
Результатом може стати стратегічний зсув у бік «дружньої підпори» – закупівлі у надійних геополітичних союзників для забезпечення безперервності і доступності.
Топ-40 експортерів зброї та боєприпасів за даними візуалізатора бази даних UN Comtrade Database Labs. Орієнтовна вартість експорту у 2024 році становила $16,7 млрд
«Я розумію, що для американського обладнання це не матиме великого впливу, але для компонентів, які надходять з інших частин до Сполучених Штатів, це, безумовно, підвищило б ціну, і це створить проблеми для деяких закупівель обладнання, яке буде відправлено в Україну», – сказав Пленда.
«Але для речей, які проходять через Європу, або якщо ви маєте справу з деякими американськими компаніями, які зареєстровані в Європі, їм було б простіше», – додав він.
Тарифи можуть суттєво вплинути на зусилля з озброєння та підтримки України, збільшуючи витрати або зменшуючи обсяг допомоги, що може бути надана на кожен витрачений долар.
Топ-20 експортерів зброї та боєприпасів за версією візуалізатора UN Comtrade Database Labs. Орієнтовна вартість експорту у 2024 році становила $13,44 млрд
Якщо постачання з США затримуються або скорочуються, європейським країнам, можливо, доведеться заповнити цю прогалину, що потенційно може спричинити нову напруженість щодо розподілу витрат всередині НАТО.
Як наслідок, Україна та її прихильники можуть почати розглядати Сполучені Штати як менш надійного партнера. Хоча загальний обсяг допомоги не перебуває під загрозою зриву, Росія може скористатися розбіжностями, що виникають між західними союзниками.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ексрадниця Білого дому з питань Росії Фіона Гілл: «Зовнішня політика Трампа руйнує світовий порядок на чолі зі США» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони наш бліндаж почали оточувати – нас троє, їх 15»: українська піхота про бої в Серебрянському лісі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай посилює позиції на світовому ринку рідкісноземельних металів