Китай справді хоче відправити миротворців в Україну?

У той час як європейські лідери намагаються організувати гарантії безпеки для України на тлі прагнення президента США Дональда Трампа укласти угоду про припинення вогню між Москвою і Києвом, поширюються повідомлення про те, що Пекін, можливо, захоче зіграти свою роль у підтримці миру.

22 березня німецька газета Welt процитувала анонімних дипломатів Європейського союзу, які повідомили, що їхні китайські колеги звернулися до них з проханням вивчити можливість участі їхніх миротворців у ширших миротворчих силах, які розглядаються в європейських столицях. Ця ідея з’явилась на початку цього року на Всесвітньому економічному форумі та Мюнхенській конференції з безпеки.

Дипломати ЄС заявили виданню Welt, що участь Китаю у такій місії «потенційно може сприяти прийняттю Росією миротворчих сил в Україні».

Але Пекін швидко відкинув цю заяву. 24 березня речник Міністерства закордонних справ Китаю Ґо Цзякунь назвав цю інформацію неправдивою. Три дипломати ЄС, які говорили з Радіо Свобода на умовах анонімності, також заявили, що з китайськими чиновниками не було жодних дискусій про участь Пекіну в миротворчих силах.

«Нуль контактів з цього приводу», – сказав один з дипломатів ЄС.

Інший дипломат ЄС заявив, що їм нічого не відомо про те, що Пекін порушував питання про китайських миротворців, додавши, що «ми не знаємо, звідки взялася інформація в статті Welt».

Це відбувається в той час, коли європейські лідери намагаються узгодити деталі того, як так звана «коаліція охочих» на чолі з Великою Британією та Францією може допомогти Україні стримати Росію від повторного вторгнення після досягнення мирної угоди.

Президент Франції Емманюель Макрон прийме лідерів коаліції, включно з президентом України Володимиром Зеленським, у Парижі 27 березня для проведення наступного раунду переговорів, під час якого вони вивчатимуть різні варіанти забезпечення тривалого миру в Україні.

Тереза Феллон, директорка брюссельського Центру досліджень Росії, Європи та Азії, дослідницької групи, що базується в Брюсселі

Тереза Феллон, директорка брюссельського Центру досліджень Росії, Європи та Азії, каже, що останні чутки про китайських миротворців відображають невизначеність, з якою стикається європейська система безпеки, оскільки адміністрація Трампа намагається йти назустріч Росії, відхиляючи прохання про надання американських військ для забезпечення виконання мирної угоди.

«Є багато питань щодо цієї ідеї про китайських миротворців, – каже Феллон в інтерв'ю Радіо Свобода. – Чому Росія хоче бачити там китайські війська? Яку вигоду отримає від цього Китай? Здається, немає чітких відповідей на ці запитання, а також на багато інших запитань».

Чому китайські миротворці продовжують виринати в контексті України?

Це вже не перший випадок, коли говорять про відправку китайського миротворчого контингенту в Україну.

Чжоу Бо, колишній старший полковник китайських збройних сил, в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки в лютому припустив, що Китай міг би очолити миротворчі сили за підтримки ООН в Україні, якщо такі будуть створені, зазначивши, що Пекін та інші незахідні держави, як-от Індія, могли б відіграти певну роль.

Тим часом видання The Economist повідомило в січні, що віцепрезидент США Джей Ді Венс також згадував цю ідею, нібито кажучи чиновникам ЄС, що сили, які складаються лише з європейських військ, будуть менш ефективними в запобіганні подальшим атакам Росії на Україну.

Вольфганг Ішингер, колишній німецький дипломат, який є президентом фонду, що керує Мюнхенською конференцією з безпеки, також згадував китайський миротворчий контингент як варіант у січні на щорічній зустрічі під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі у Швейцарії.

Частково Ішингер тоді стверджував, що Європа може просто не мати достатньо військ для підтримання миру вздовж більш ніж 1000-кілометрової лінії зіткнення.

Саміт європейських лідерів з обговорення європейської безпеки та України в Ланкастер-хаусі в Лондоні, Велика Британія, 2 березня 2025 року

І ці дискусії все ще тривають, оскільки європейські лідери прагнуть сформувати власну миротворчу пропозицію, яка може передбачати відправлення в Україну від 10 до 30 тисяч військовослужбовців.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) у своєму нещодавньому звіті заявив, що сили чисельністю до 30 тисяч військовослужбовців за підтримки далекобійної артилерії з широкою повітряною і морською підтримкою зможуть впоратися з більш ніж одним російським вторгненням, якщо Москва спробує розірвати мирну угоду.

Але, за оцінками IISS, для ведення тривалих наземних бойових дій високої інтенсивності знадобиться від 60 до 100 тисяч військовослужбовців, додавши, що європейські збройні сили можуть бути не в змозі зібрати таку кількість військ, оскільки це відволіче ресурси від кордонів НАТО з Росією.

Чи китайські миротворці спрацювали б в Україні?

Іншим серйозним занепокоєнням є те, що європейські війська, розгорнуті в Україні, можуть бути втягнуті в гарячу війну з Росією без суттєвої підтримки з боку США на їхньому боці. Москва також категорично відмовляється приймати у будь-якій майбутній мирній угоді війська з країни, яка є членом НАТО.

Аналітики розглядають розгортання китайських миротворчих сил (разом з миротворчими силами інших країн, як-от Індія чи Бразилія, які мають тепліші зв’язки з Москвою) як одне з рішень цієї проблеми, стверджуючи, що російські війська будуть менш схильні відкривати по них вогонь.

Але аналітики також зазначають, що залучення китайських миротворців до розмови навколо України також порушує нові складні питання: чи погодиться Пекін, який вважає себе наддержавою на світовій арені, бути частиною сил, очолюваних європейцями?

Китаю також слід бути обережним, оскільки участь миротворців у західній місії може призвести до напруги в його цінних зв’язках з Москвою, які стали ще тіснішими після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Китай, Росія та Іран провели зустріч щодо іранської ядерної проблеми в Пекіні 14 березня 2025 року

Юрій Пойта, експерт з питань відносин України з Китаєм у київському Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння, каже, що Україна може не виступати проти китайських миротворців, оскільки має слабку позицію у переговорах. Тим не менш, Київ не дуже довіряє Пекіну, оскільки той підтримує військові зусилля Росії.

«Найбільш вирішальним фактором є Сполучені Штати. Якщо Вашингтон запропонує Китаю стати частиною цієї угоди про безпеку, то у Києва не буде багато інших варіантів, – сказав Пойта в інтерв'ю Радіо Свобода. – Але коли мова йде про китайські війська, з точки зору Києва, тут також є дуже багато вразливих місць».

З моменту вторгнення Росії в Україну три роки тому Китай здебільшого ігнорував Україну і був життєво важливим прихильником Росії. Пекін сповідує нейтралітет і навіть запропонував власний мирний план у лютому 2023 року, але він також допомагає Росії, купуючи нафту і газ та продаючи технології для виробництва зброї.

«Чи буде Китай надавати інформацію Росії? Чи скаже Китай, що це розгортання відбувається в обмін на доступ до військових технологій або телекомунікаційних мереж? Тут є великий ризик», – міркує Пойта.

26 травня видання Reuters, посилаючись на власні джерела серед європейських посадовців, написало про те, що Європа відходить від ідеї відправки військ на користь інших безпекових механізмів для України через політичні та логістичні обмеження.