Посол України в Польщі про біженців, ексгумації та «спроби нав’язати Україні некорисні умови»

Допомога зброєю, але не військом. Чому Польща не планує відправляти своїх солдатів в Україну у разі припинення війни? Про «спроби нав’язати Україні некорисні умови», про конструктив в історичних питаннях та перспективи українських біженців – розповів Радіо Свобода посол України у Польщі Василь Боднар напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

– Пане посол, які перспективи підтримки України Польщею та ЄС на тлі останніх заяв президента США Дональда Трампа?

– Всі прекрасно розуміють, в чому реальність і де загроза російської агресії, як треба підтримувати Україну. І ми сподіваємося, що не тільки слова, але й дії будуть відображені у конкретній допомозі Україні. Насамперед ми розраховуємо на чергові постачання військового обладнання і озброєнь.

Польща, як ви знаєте, готує 46-й пакет військової допомоги і найближчим часом, маю на увазі, в лютому місяці він ще мав би потрапити до України. Ми також очікуємо допомогу від інших країн.

Українські військовослужбовці ведуть вогонь із польської САУ «Краб» по позиціях армії РФ на передовій у Донецькій області, 17 січня 2023 року

Працюємо над тим, щоб допомагати в завершенні реалізації чеської ініціативи по снарядах, і дуже багато інших ініціатив, які насправді, можливо, не замінять американську допомогу, а ми повинні розуміти, що це найбільша допомога, яка існувала з боку країн-партнерів, країн-союзників, але однозначно допоможе нам пережити хоча б ці перші початкові тижні та місяці турбулентності.

– Щодо розгортання європейських військ в Україні. Польща чітко каже, що не посилатиме своїх солдатів. Більше того, міністр оборони заявив, що країни, які межують з Росією та Білоруссю, взагалі не повинні у цьому брати участі. Чи може Польща змінити думку? Які перспективи цього?

– Давайте ми зараз не будемо поспішати з тим, що є нереалістичним на сьогоднішній день і з тим, як будуть чи взагалі будуть відбуватися які-небудь переговори, які умови будуть, чи перемир'я, чи майбутнього миру досягнуть в переговорному процесі. Оскільки ми забігаємо на чотири чи п’ять кроків вперед, не знаючи ще того, чи дійсно вдасться зупинити війну, чи вдасться досягнути яких-небудь умов, спроможних стримати бойові дії і російську агресію від розширення.

В цьому випадку ми бачимо, що російські наративи, на жаль, проросли в американській політиці. І ми повинні насамперед боротись за європейську і світову солідарність, за те, щоб був однозначний голос на підтримку України, на підтримку справедливого миру через силу, і щоби існуючий рівень підтримки України, саме мова йде про постачання зброї і санкції проти Росії не були зменшені. Це зараз головне завдання.

Наступним кроком ми побачимо, як буде розвиватися ситуація. І, крім того, давайте враховувати ситуацію в кожній державі Європейського союзу, де тривають певні виборчі процеси, де тривають різні внутрішньополітичні зміни, і кожна з країн враховує свої комунікації, настрої суспільні, які існують на сьогодні.

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Нью-Йорк, 25 вересня 2019 року

– Якийсь такий скептицизм почула у вашому голосі щодо припинення війни.

– Дивіться, ми – країна, яка воює третій рік повномасштабної війни і одинадцятий рік протистоїмо російській агресії. В нас достатньо натиснувся мозоль, щоб тримати зброю в руках і не піддаватись тиску з будь-якої сторони. Тому для нас важливо на сьогодні втримати лінію як на фронті фізичному, так і на дипломатичному, не дати іноземним країнам, в тому числі нашим партнерам, нав’язати некорисні умови.

Те, про що ми зараз говоримо, ми знаємо, що мова йде і про спроби нав’язати нам некорисні умови укладення угоди про рідкісноземельні метали і про можливі певні домовленості між Сполученими Штатами Америки і Росією. Це для нас червона лінія, яка не повинна бути перейдена. Те, що зараз вже тривають розмови, це звичайно неприємна історія, але це, як ми розуміємо, тільки з'ясування позицій і жодних домовленостей на сьогодні не досягнуто з РФ і США.

– Напередодні міністр закордонних справ Польщі на запрошення американської сторони полетів до США. Знаємо, що це буде тривалий візит. Передбачена зустріч з держсекретарем Рубіо. Що це може означати і про що може йти мова? Тобто зрозуміло, що про Україну. Але в якому контексті? Чи щось вам відомо?

– На сьогодні ми знаємо про чітку проукраїнську позицію міністра закордонних справ Польщі. І з такою ж позицією виступав президент Дуда в розмові з генералом Келлогом (Кіт Келлог – спецпредставник США з питань України і Росії – ред.), коли той кілька днів тому був тут, про те, що Росія не повинна перемогти і що оборона України є справою всього Заходу. Мені здається, що ця консолідована позиція буде презентована і польським урядом у переговорах з американцями.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час візиту до України. Київ, 22 грудня 2023 року

Ми за це дуже вдячні, тому що це досить важливий меседж з боку Європи, з боку Польщі, яка найбільше озброюється і витрачає на оборону, порівняно з іншими європейськими країнами, яка має свій голос і, в принципі, доволі символічно було, що одним з перших візитів з боку американської сторони, тобто секретаря оборони був до Польщі. Це говорить про те, що Польща має вагу свого голосу і може відстоювати проукраїнську позицію, яка зі зрозумілих причин не розкривається до її обговорення. Будемо чути голос пана Сікорського найближчим часом і зрозуміємо, про що йдеться в деталях.

– Питання Волині?

– Так, працюємо. Це не питання Волині, це питання ексгумації і пошуків. Зараз відбулося вже два засідання робочої групи. Узгоджено перелік місць, з якими звернулася польська сторона і визначено, в чому є проблеми і де потрібні чергові звернення, де потрібно скласти звіти. Є одне проблемне питання. Я сподіваюсь, наступного тижня відбудеться одна зустріч, яка дозволить певним чином розставити крапки над «і». На березень ми готуємо чергове засідання, не виключено, що воно буде в Польщі, але про це ми будемо інформувати пізніше.

І ми також хочемо почути відповідь польської сторони на ті запити, які українська сторона передала Польщі. Поки що маємо конструктивне ставлення і добрий підхід до українських запитів, тому сподіваємося на конструктивну співпрацю і вирішення поступово тих питань, які певний час не мали розв'язання, але зараз ми йдемо доброю дорогою.

«Маємо добрий підхід до українських запитів»: посол України в Польщі (відео)

– Скільки таких запитів з української сторони?

– Не буду зараз розкривати, тому що ми домовились, що Міністерство культури і відповідно або міністр, або заступник міністра будуть комунікувати всі технічні деталі. А якщо ми виходимо з комунікацією, то тільки узгодженою.

Пан Андрій Наджос (заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції – ред.), який веде з українського боку групу, буквально вчора проїжджав через Польщу, ми з ним скоординували всі дії і, оскільки комунікаційна рамка належить Міністерству культури, там перебувають колеги, наші дипломати, то віддамо їм слово. Я думаю, найближчим часом ви їх почуєте.

– Польська сторона подала 15 звернень щодо пошуково-ексгумаційних робіт. Погоджений лише один. Коли будуть інші погодження?

Вшанування жертв Волинської трагедії, Варшава, Польща, 11 липня 2023 року

– Ми в процесі. Дивіться, в кожного місця є своя історія. В Пужниках якраз не вистачало звіту і колега з організації «Волинські старожитності» взагалі на фронті перебував (йдеться про археолога, історика і керівника ДП «Волинські старажитності» Олексія Златогорського, який зараз служить у ЗСУ – ред.). Його знайшли в одній з частин, де він потім знайшов цей звіт, відіслав його і фактично закрили справу для того, щоб передати її на наступний етап, на дозвіл на ексгумацію. Цей дозвіл був переданий перед візитом президента до Варшави.

Зараз, коли 25 січня в нас було чергове засідання у Львові, ми, як кажуть, звірили всі карти, розказали де чого бракує. І зараз ми маємо виконані певні дії з польського боку, які поступово будуть сприяти тому, що рішення по інших місцях будуть поступово видаватися.

– Є один з таких – приватний запит від Кароліни Романовської про пошук і ексгумацію її рідних, які у 1943 році загинули в селі Угли. Чи у цій справі є поступ?

Місце, де у спільній могилі спочивають жертви Волинської трагедії 12 травня 1943 року. Село Угли

– Була заява попереднього керівника Інституту національної пам'яті про те, що ми допоможемо проведення цих пошукових робіт. Антон Дробович звернувся, відповідно, до Кабінету міністрів з проханням виділити фінансування. Зараз це в процесі розгляду.

Як тільки будуть доступні кошти, я думаю, можемо так само про це говорити, але я хотів би, щоб це було все скоординовано в рамках однієї робочої групи, і всі запити державних інституцій і приватних осіб розглядалися в одному центрі ухвалення рішень, а не було розпорошено по різних точках, і ми мали різні голоси щодо того чи іншого процесу. Просто все зразу не вдасться охопити, але поступово ми дійдемо до вирішення всіх питань, які турбують і нас, і польську сторону.

– Наприкінці вересня 2025 року закінчується тимчасовий статус для українських біженців у Польщі. Чи буде він продовжений?

– Я б зараз не використовував цю тему, оскільки проблема накручена до максимуму через виборчі перегони, які зараз тривають в Польщі. Кожна політична сила намагається на свою користь використати тему перебування українських біженців чи українців взагалі в Польщі. Ця тема неконструктивна, це – тема, яка нібито здається дешевим способом мобілізації представників різних політичних сил, але вона не принесе в кінцевому результаті користі нікому.

Українські воєнні біженці у Польщі

Тому ми працюємо з польським урядом. Ми маємо запевнення, що будуть віднайдені конструктивні рішення, як по 800 плюс (допомогу в розмірі 800 злотих на місяць надають у Польщі на кожну дитину до досягнення нею 18 років; після 24 лютого 2022 року таку допомогу також отримують українські воєнні біженці – ред.), так і по інших програмах. Зараз я б цю тему не накручував, повернувся б до неї після виборів.

– Міністр внутрішніх справ Чехії сказав, що країна перестане приймати на пільгових умовах біженців з України у разі припинення вогню. Таким чином, на його думку, вдасться запобігти другій хвилі переїзду – наприклад, чоловіків, які захочуть воз’єднатися зі своїми дружинами та дітьми.

– Дивіться, це питання теоретичне. Ми поки що маємо триваючі бойові дії і війна не завершилася, тому треба бути свідомим того, що цей наш мобілізаційний потенціал і взагалі функціонування української економіки в сьогоднішніх умовах, воно відбувається так, як є.

Українські біженці стоять у черзі, щоб подати документи на дозвіл на проживання в празькому відділі поліції для іноземців 2 березня 2022 року

Говорити про теоретичні хвилі біженців, я б не став, оскільки насамперед змінюються умови. Ми повинні бути вдячні за ту допомогу, яка вже була надана українським біженцям. Звичайно, зараз всі призвичаїлись і багато є нарікань, що не так, не туди, не в той спосіб, але це набагато краще, ніж нічого. І за це ми повинні дякувати тим країнам, які прийняли наших біженців, дали їм житло, роботу і можливість спокійно, в безпеці проживати.

Звичайно, коли завершиться війна, ми маємо очікувати зворотної хвилі і сприяти тому, щоб громадяни України поверталися. Тому треба створювати всі умови. Звичайно, не на силу, кожен має ухвалити рішення сам. Якщо хтось інтегрувався в суспільства, в яких він проживає, то це його особисте рішення. Але Україна потребуватиме своїх громадян. Україна потребуватиме відновлення.

І мені здається, що нові можливості, нові робочі місця і нові можливості для бізнесу відкриють спроможності для українців повернутися додому, зайнятися відбудовою України. Я більш ніж переконаний, що тоді і ті чоловіки, які відпочинуть від фронту, так само, об'єднавшись зі своїми сім'ями, будуть відбудовувати Україну.

Тому що роботи багато. І, звичайно, це тільки початок не просто відбудови України, а перебудови України як нової європейської сильної держави, яка і здатна себе захистити, але і повинна інтегруватися з ЄС.

UA HUB у Варшаві. 21 вересня 2024 року

– А наскільки великий зараз потік біженців з окупованих територій? Я говорила з польськими неурядовими організаціями. Вони кажуть, що українці постійно виїжджають з окупації і стикаються з тим, що вони фактично залишаються без допомоги. Їх кудись селять, де немає вай-фаю і немає розуміння, що робити далі.

– В кожному конкретному випадку потрібно звертатись до нашого консульства з тим, щоб всі порушені питання ми порушували перед польською стороною, де це можливо. Звичайно, що цей процес не уникнути, тому що на окупованих територіях тривають репресії. Умови для проживання надзвичайно важкі, і наші громадяни будуть намагатися шукати кращого життя. Я думаю, що найкращим виходом було б це завершення військових дій і повернення людей до себе додому, щоб ці території звільнили.

«Маємо добрий підхід до українських запитів»: посол України в Польщі (відео)

Але це, звичайно, підхід, на який ми можемо тільки сподіватися. Все залежить від того, як закінчиться війна. Тобто ми зараз не можемо сказати, що є суттєве зростання, але цей потік, він постійно існує, і це насправді циркуляція людей. Люди від'їжджають, в інші країни приїжджають або повертаються до України в залежності від умов, які вони змогли знайти в тій чи іншій країні.

– Повертаються в тому числі і на окуповані території?

– На окупованій території – в мене такої інформації немає.