Делі та Ісламабад нарощують градус протистояння. У ніч проти 7 травня влада Індії оголосила, що почала воєнні дії проти «терористичної інфраструктури» в Пакистані, а також у пакистанській частині Кашміру. Вони заявили, що атакували дев’ять об’єктів у рамках операції «Сіндур». У Міноборони Пакистану підтвердили, що Індія завдала ракетного удару по об’єктах на території країни. Також численні вибухи сталися вночі в пакистанській частині Кашміру. У мережі з’явилося кілька відеозаписів, де чути вибухи. Невдовзі стало відомо, що Пакистан «розпочав процес відплати», тобто завдав ударів у відповідь по Індії. Індія заявила, що Пакистан веде артилерійські обстріли через «Лінію контролю» в Кашмірі. Чи готові дві ядерні держави розпочати повномасштабну війну – розбирався телеканал «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Конфлікт розгортається
У Пакистані вранці 7 травня внаслідок ракетних ударів збройних сил Індії загинуло вісім людей – таку цифру озвучив на пресконференції генеральний директор Міжвідомчого управління зв’язків з громадськістю Пакистану (ISPR), генерал-лейтенант Ахмад Шаріф. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф на сьогоднішній ранок запланував екстрене засідання Комітету національної безпеки.
Індійська армія також повідомила про загиблих цивільних – за її твердженням, троє мирних жителів загинули в результаті «довільного» обстрілу пакистанськими військами «Лінії контролю», – фактичного кордону між країнами.
Рятувальники переносять тіло загиблого з пошкодженої будівлі державного медичного та освітнього комплексу після індійських ударів у Мурідке, приблизно за 30 кілометрів від Лахора, 7 травня 2025 року
Напад викликав тривогу у Вашингтоні – президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив: його поінформували про напад і він сподівається, що бойові дії «закінчаться дуже швидко». Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш висловив стурбованість нападом і закликав до максимальної стриманості обидві країни.
«Світ не може дозволити собі військового протистояння між Індією та Пакистаном», – цитує Ґутерріша його речник.
Відносини між Індією та Пакистаном різко загострилися після 22 квітня – внаслідок збройного нападу на туристів у Кашмірі, підконтрольній Індії частині регіону, в результаті якого загинули 26 осіб. Серед загиблих – один громадянин Непалу, інші – громадяни Індії, всі загиблі – чоловіки. Напад вважають найгіршим в Індії за майже два десятиліття, від стрілянини в Мумбаї 2008 року, внаслідок якої загинули щонайменше 166 людей.
Адвокати спалюють банер із зображенням національного прапора Індії та прем’єр-міністра Нарендри Моді під час антиіндійської акції протесту в Мултані, Пакистан, 28 квітня 2025 року
Відповідальність за напад узяло на себе угруповання «Фронт спротиву», підрозділ угруповання «Лашкар-е-Тайба» – вони визнані терористичними ООН, а також у США та країнах Євросоюзу. Бойовики базуються в пакистанській частині Кашміру й виступають за відділення Кашміру від Індії. Нью-Делі звинуватив Ісламабад у спонсоруванні тероризму, однак у Пакистані звинувачення заперечують. Ситуація ускладнюється тим, що обидві країни мають ядерну зброю.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф 28 квітня заявив, що серйозно побоюється воєнного вторгнення армії Індії: «Існує ймовірність того, що Індія здійснить спробу вторгнення в Пакистан і вступить із ним у воєнне протистояння. Це можливість, дуже чітка й ясна можливість. Її не можна виключати. Ми абсолютно готові, перебуваємо в стані підвищеної бойової готовності», – сказав він в інтерв’ю Reuters.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дві ядерні. Індія та Пакистан на межі повномасштабної війни через «Дах світу»?ЗМІ вже протягом кількох днів повідомляли про високу військову активність обох країн і стрілянину на прикордонній лінії контролю в регіоні Джамму і Кашмір. Місцеві жителі в очікуванні бойових зіткнень готують укриття. Після нападу обидві країни запровадили взаємні візові, дипломатичні та економічні санкції. Індія також оголосила про розрив угоди щодо використання водних ресурсів річки Інд. Влада Пакистану заявила, що вважатиме обмеження постачання води «актом війни».
Кашмір – це регіон, на який уже близько 80 років претендують Індія й Пакистан. Частину регіону на північному сході контролює Китай. Держави багато років воювали за ці території. За даними Amnesty International та Human Rights Watch, із кінця 1980-х років тут загинули понад 45 тисяч осіб.
Your browser doesn’t support HTML5
Что происходит в Кашмире через неделю после нападения боевиков
«Майже виключений»
На думку професора антропології й політології в Інституті Індії Королівського коледжу Лондона Анастасії Пилявської, «повномасштабний конфлікт майже виключений», але розширення воєнних дій і зіткнень у Кашмірі, найімовірніше, неминуче.
«Тому що одразу після теракту Пакистан вийшов із Шимльських домовленостей, підписаних Індією та Пакистаном у 1972 році і які стабілізували кордон між Індією та Пакистаном на лінії розмежування, на лінії бойових дій. Вийшовши з цих домовленостей, вони формально відкривають ворота для того, щоб Індія просувалася пакистанським Кашміром», – пояснює Пилявська.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пакистан провів випробування балістичної ракети на тлі зростання напруженості з ІндієюСпіврозмовниця також зауважує небажання індійського уряду (всупереч надзвичайно різкій риториці) дійсно розгортати воєнні дії: «У прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді на порядку денному зовсім інші речі: він хоче представляти Індію на глобальній арені як велику, спокійну, резонну, мирну державу – такого собі наступного Китаю, великого азійського гіганта. Нещодавно він приймав саміт G20 і невдовзі прийматиме дуже великі зустрічі. І бачення Індії як воюючої, войовничої, агресивної держави йому зовсім не потрібне».
«Хоча риторика зараз загострюється з обох боків – це політично вигідно обом сторонам, – продовжує Анастасія Пилявська. – Ця риторика спрямована на внутрішнього політичного споживача як в Індії, так і в Пакистані».
Вона пояснює, що в уряді Пакистану фактично існують дві гілки, які перебувають у складних відносинах: «Пакистан зараз керується двома гілками уряду: одна – цивільна, інша – військова. І ситуація там зараз така, що можна сказати, що уряд цивільний – це частина армії, а не навпаки, як ми звикли думати. Між ними дуже складні, конфліктні відносини. З реакції цивільного уряду Пакистану ми бачимо, що вони повели себе розгублено. Звичайно ж, вони реагують агресивно на висловлювання з індійського боку – інакше не можна політично».
Your browser doesn’t support HTML5
Профессор антропологии и политологии Анастасия Пилявская о конфликте Индии и Пакистана: "Война не выйдет за пределы Кашмира"
Індія не звинуватила пакистанську державу в теракті 22 квітня прямо, але дала зрозуміти, що покладає на неї принаймні частину відповідальності. На думку співрозмовниці, військовому крилу пакистанської влади «може бути вигідно показати свою силу», якщо конфлікт увійде в гарячу фазу, однак «ця війна не вийде за межі Кашміру».
Пилявська наголошує, що щодо нинішнього протистояння «ядерна риторика абсолютно відсутня», а інші впливові країни – наприклад, США й Китай – «чітко показують, що не зацікавлені в такому конфлікті».
Що ж до призупинення угоди про використання вод річок, то Індія погрожує зробити це вже 10 років, каже Пилявська: «Справа в тому, що Індія фізично не може зупинити води річки Інд, не затоплюючи дуже важливі сільськогосподарські землі на своїй півночі – в таких штатах, як Пенджаб, від якого Індія та уряд Моді дуже сильно політично й економічно залежать. Але ще потрібно пам’ятати, що всі річки північної Індії, включно з річкою Інд, Брахмапутрою, Гангом і так далі – вони починаються де? У Китаї, в Тибеті. То якщо Індія почне стримувати води річки Інд і затоплювати за рахунок своїх же сільськогосподарських земель, вона дасть, цілком ймовірно, Китаю дуже цікаві ідеї – яких, думаю, Моді точно не хоче давати товаришу Сі (голові КНР Сі Цзіньпіну – ред.)».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи спалахне війна через воду? Що відбувається між Індією та Пакистаном