Командир, омбудсмен, поліція, штаб із поводження з військовополоненими чи патронатна служба – українська система пошуку зниклих безвісти військових складається з доволі довгого списку органів та посадових осіб. Однак, як свідчить кількість звернень близьких зниклих військових до медіа із проханням допомогти з пошуком, розподіл функцій між ними далеко не завжди зрозумілий.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) нещодавно зробили велике дослідження системи розшуку зниклих і на його базі пояснюють, хто за що відповідає – а отже, яку інформацію може надати або прийняти від людей, які шукають рідних.
Повністю матеріал читайте тут: «Ми вже скрізь звертались»: як рідні самі шукають зниклих безвісти військових?
Акція на підтримку зниклих безвісти та полонених військовослужбовців. Київ, 18 січня 2025 року
ТЦК та СП (військкомат)
Готує сповіщення про зникнення безвісти для родини – на базі рапорту командира підрозділу.
Обставини військкомат формулює дуже коротко, буквально одним реченням. Але юридично сповіщення дуже важливе, оскільки є фіксацією факту, що людина зникла безвісти, а не пішла в СЗЧ.
Крім того, ТЦК має поінформувати родичів, як діяти далі – тобто фактично про роль усіх органів, які згадуються нижче.
Служба цивільно-військового співробітництва бригади
Після зникнення військового у підрозділі починається службове розслідування, воно триває максимум 2 місяці. Його результат родичі можуть отримати у вигляді витягу з акту розслідування – це робиться через службу цивільно-військового співробітництва (ЦВС, ще часто використовується англійська абревіатура CIMIC від civil-military cooperation, тож в народі її називають «сімік»).
У ЦВС діють гарячі лінії, куди можна звернутися також за поверненням особистих речей, консультацією щодо подальших кроків, за різними довідками та психологічною підтримкою.
Служба ЦВС не здійснює розшук і зазвичай не має інформації про зниклого більше, ніж міститься в офіційних документах – проте дійсно відповідає на запитання людей. Це її прямий обов’язок.
У деяких підрозділах створені патронатні служби. Вони працюють більш ефективно: досліджують обставини зникнення, мають працівника, який переглядає відео і фото з телеграм-каналів з полоненими, ведуть фотобазу, супроводжують родичів на впізнання.
Зараз Генштаб оголосив про створення патронатних служб на базі ЦВС усіх бригад.
Дізнатися контакти ЦВС можна у бригаді, на гарячій лінії Міноборони 1512 або ж через Генштаб.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Військовий зник безвісти: куди звертатися? Коротка інструкціяПоліція
Відкриває справу про розшук, забирає акт службового розслідування у військових і веде саме слідство.
Слідчий поліції призначає відбір біологічних зразків у родичів для ДНК-тесту, опитує їх щодо особливих прикмет, збирає фотографії, отримує пеленг телефона зниклого. Але безпосередньо вести розшукові дії, як це відбувається в мирний час, не може, бо зона бойових дій чи окуповані території для нього недоступні.
Слідчий відпрацьовує три основні версії: полон, загибель або ж оптимістичний варіант, – що військовий тривалий час не виходить на зв’язок з об’єктивних причин. Визначає, кого опитати зі свідків, які переважно перебувають у зоні бойових дій.
Дивіться також: Як шукають зниклих безвісти на півдні?
Якщо родичі знають свідків, які не зазначені в актах службових розслідувань, поліція просить надавати слідчим інформацію про них. Загалом у поліції називають родичів найбільшим джерелом допомоги в слідчих діях і просять повідомляти всю знайдену ними інформацію.
Із травня 2024-го в областях почали з’являтися спеціалізовані центри Нацполіції з розшуку безвісти зниклих осіб, їх зараз 26. Вони покликані допомогти родинам швидко знаходити інформацію про місце перебування і розслідування справи, контакти слідчого тощо.
Гаряча лінія МВС: +38(044) 254 78 91
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Що не так з пошуком зниклих безвісти військових? РозбірУправління уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин
Окреме управління в системі МВС, яке здійснює координацію діяльності з пошуку безвісти зниклих, покладеної на МВС, з Міноборони та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. А також забезпечує функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – бази, де реєструються усі справи про зникнення, які відкриває поліція.
Працівники Управління уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин здійснюють пошук у відкритих джерелах.
Гаряча лінія для звернення громадян 1698
Координаційний штаб з поводження з військовополоненими
Цей орган займається військовополоненими. Саме від цього штабу поліція отримує інформацію про те, чи є підтвердження полону розшукуваної особи.
Однак завдяки тому, що Координаційний штаб опитує звільнених з полону про те, кого вони ще бачили там, це може бути інформативно для розшуку зниклих.
Штаб має свої регіональні представництва, в яких організовує зустрічі для родичів зниклих безвісти з різними офіційними органами та міжнародними інституціями. Там родичі можуть напряму запитати представників бригад, поліції, уповноваженого з питань зниклих безвісти тощо.
За даними штабу, близько 20% тих, хто повертався за обмінами у 2024 році, вважались до того зниклими безвісти.
Координаційний штаб з поводження з військовополоненими: 0 800 300 529
Які існують бази даних:
- Інформаційна система Координаційного штабу – база, до якої має стікатися інформація з усіх відомств, задіяних в розшуку зниклих безвісти. В особистий кабінет родичі подають інформацію про зниклого, яка їм відома, і бачать, що нового з’явилося в його розшуку.
Особистий кабінет для родичів в інформаційній системі Координаційного штабу
- Національне інформаційне бюро – ще одне вікно, з якого інформація потрапляє до держави. У нього також є своя гаряча лінія і, за задумом, у базі мала б централізуватися уся інформація. Однак на практиці це ще один окремий облік. З бази можна взяти витяг із актуальним статусом людини, але це не буде детальна інформація про пошуки.
Національне інформаційне бюро: 1648, +38 (044) 287-81-65
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ: