Росія тепер здатна «керувати FPV-дронами на фронті з Москви». Це можливо?

У Росії заявляють, що скинули покров секретності з нової технології, яку нібито застосували вперше у світі. Йдеться про можливість керувати FPV-дронами з відстані у тисячу кілометрів. Цю акцію показово зробили у башті офісного центру «Москва-Сіті» – проте вже впродовж півтори години державне російське агентство «РІА Новини» видалило відео, на якому детально були розкадровані краєвиди за вікном: провоєнні російські блогери почали обурюватися, що державна пропаганда фактично вказала ЗСУ ціль для майбутніх ударів.

Що ж насправді показали у тому відео, яке у РФ подали як сенсацію? Чи дійсно країна-агресор тепер може повноцінно керувати FPV з таких великих дистанцій?

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом з фахівцями з БПЛА та зв'язку проаналізували відео.

«Вперше на планеті». «Командир уразив ціль, сидячи в Москві». Такими пафосними фразами російська пропаганда супроводжує відеоряд, де з офісного центру «Москва-Сіті» здійснюють доведення дрона «Овод» (10-дюймовий коптер з бойовою частиною близько 4 кг) до цілі поблизу Часового Яру. Відстань між пілотом та ціллю становить близько 1000 км. Від місця запуску дрон здолав 11 км та уразив ціль.

Пілотування російського дрона у діловому центрі «Москва-сіті»

Людину в офісі у Москві російські ЗМІ називають комбригом добровольчої бригади «Эспаньола» Станіславом Орловим з позивним «Испанец». Поблизу Часового Яру перебувала інша група команди, якою керував розробник «Овода» інженер-конструктор Андрій Іванов.

«Ми зараз виступаємо в ролі навігатора для Москви, яка здійснює управління. Ми просто диктуємо, куди летіти, орієнтуючись на лінійні орієнтири», – коментує Іванов у російському відео.

Чого вони хотіли досягти?

У відео йдеться, що тестовий удар по українських позиціях був завданий за допомогою нової системи управління «Орбіта», яка працює у парі з «Оводом». «Орбіту» розробив російський «Центр безпілотних систем та технологій».

Перевірити хотіли можливість керування FPV за допомогою мишки (замість пульту) та можливість зв'язку на понад тисячу кілометрів.

Таким чином розробники в Росії хотіли спростити підготовку операторів та убезпечити екіпажі, щоб в перспективі керувати малими дронами на фронтах в Україні з усієї території РФ.

«Найголовніше було подивитися можливість зв'язку. Ми перебуваємо від місця події більше ніж за тисячу кілометрів. І ось застосування пройшло вперше успішно», – каже «Испанец».

«У Росії з'явилися дрони, якими не просто з Москви керують. А ще й мишкою. Та ще й людиною, яка ніколи раніше цього не робила. Тобто навчання пілота – не тижні, а години», – пишуть у телеграм-каналі розробника дрона «Овод».

У березні 2025-го схожий політ вже здійснювали. Але тоді безпілотник літав з Тули до окупованого Маріуполя. Про цей тест також є відео в каналі виробника.

Російський FPV- дрон «Овод» під час тестового польоту в офісі розробника

Трохи деталей про «Овод»

Російський FPV «Овод» з машинним зором створений у 2023 році в Тулі, у війні проти України використовується з 2024 року. Його розбирав у своєму відео у квітні 2024 року командир 414-ї окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем ЗСУ «Мадяр».

Російський FPV «Овод» у бойовому спорядженні

Зі слів «Мадяра», цей FPV зібраний з китайських елементів і має кастомізовану систему керування, що дозволяє керувати дроном на нестандартних частотах. Дрон оснащений компьютером-компаньоном, який додає можливостей застосування машинного зору, тобто оптичного донаведення.

Станіслав Орлов з позивним «Испанец» біля російського програмно-апаратного комплексу «Орбіта» у діловому центрі «Москва-Сити»

Донбас Реалії опитали українських військових – двох операторів БПЛА (FPV та Mavic), військовослужбовця Сил безпілотних систем та фахівця-зв'язківця, – і ніхто з них не здивувався побаченому.

Під зв'язком на 1000 км мається на увазі просто інтернет

Учасники випробувань з сюжету «РІА Новини» кажуть, що хотіли перевірити «можливість зв'язку». Проте, там йдеться не про радіозв'язок із дроном (він неможливий на такій відстані), а про інтернет. Тисяча кілометрів у цьому контексті звучать вже інакше.

«Така новина дорівнює тому, що – ура, нам вдалося через «Скайп» додзвонитися комусь і звідти отримати відеокартинку з телефона. Прямо кажучи, це віддалене інтернет-з'єднання, яке підключається до дрона – жодного ноу-хау і унікальностей тут нема. Це суто ІПСОшний посил, щоб сказати, що ми з Москви змогли щось зробити аж на фронтах», – говорить голова Центру радіотехнологій і автор профільного каналу про військовий зв'язок Сергій «Флеш» Бескрестнов.

Він пояснює, що оскільки відеоканал з БПЛА потребує широкого каналу та високої й стабільної швидкості передачі даних, його може забезпечувати лише пристрій супутникового інтернету («Старлінк» та аналоги), який не може вміститися на FPV-дроні (на крупних БПЛА така технологія застосовується). Тому напряму FPV не в змозі отримувати команди через інтернет: йому потрібна антена в його звичайному радіусі зв'язку – зараз дальність зв'язку FPV-коптерів сягає 40 км завдяки ретрансляторам і дронам-маткам.

«Вони бачать трансляцію з місця і дають підкорегувальні команди виконавцям на місці. Через інтернет», – реагує на сюжет оператор БПЛА з Новопавлівського фронту.

Це не «вперше на планеті». ЗСУ вже застосовують

Сержант 59-ї штурмової бригади Сил безпілотних систем, раніше підприємець і волонтер Олександр Карпюк («Серж Марко») в ефірі Радіо Донбас Реалії розповів, як така технологія вже застосовується українськими захисниками – наприклад, із комплексом Palantir, коптери до якого випускає український виробник.

«Те, що вони показують, доволі просто. Основна ідея в тому, – пояснює він, – що можна занести просто на позицію антену і, під'єднавши до цієї антени інтернет, керувати дроном, який запускається з якоїсь іншої позиції. Тому що антена ідентифікує позиції пілотів. Щоб зберегти пілота і зробити його місцеперебування неочевидним, була зроблена система Palantir».

«Але йому (оператору – ред.) не треба сидіти там десь в Москві, він може сидіти в 10, 15, 20 кілометрах у сусідньому населеному пункті, і це буде навіть краще, тому що затримка менша. З Часового Яру до Москви і назад – це все ж таки затримка. Ми досягали затримки 0,2 від секунди, і це відчувалось. Затримка це твоє все», – каже Олександр Карпюк.

Військові РФ не вивели з-під удару екіпажі

Однак, ця технологія не вирішує питання повного вилучення людей із процесу на полі бою, як про це заявляють російські пропагандисти.

«По-перше, дійсно потрібна наземна група, яка буде працювати, тобто все одно доводиться вивозити людей в поля, з дронами, з вибухівкою. По-друге, тобі потрібна технічна група для того, щоб ці антени з інтернетом обслуговувати», – пояснює військовослужбовець 59-ї ОШБр.

Про це ж говорить Сергій Флеш: «Хтось же має привезти цей FPV, увімкнути, залишити там наземну станцію, повністю з контролем під'єднану до інтернету, і її так не кинеш і не поїдеш. Який сенс, що пілот перебуває в стороні, якщо інший боєць, який це обслуговує, перебуває на місці?»

Екіпаж на передовій показують у своєму сюжеті самі ж російські розробники. На зв'язку з «Москва-Сіті» постійно присутній оператор БПЛА під Часовим Яром. Який часом навіть вдягає окуляри, щоб корегувати комбрига у Москві.

Журналісти російського телеканалу RTVI пишуть, що в операції було задіяно кілька груп на Донбасі: хтось налагоджував віддалений зв'язок із Москвою, хтось займався питаннями ретрансляції – встановлював антени та організовував прийом відео. Ще одна група спорядила дрон в окупованому Бахмуті.

Група російських військових поблизу Часового Яру, які асистують під час пілотування дрону з московського ділового центру «Москва-Сіті»

«Вони на Часовому Ярі показують, тому що там забудова, це місто, і ти можеш просто з якоїсь оптики, яка там є десь в домі, підтягнути інтернет, і ось вже в тебе інтернет з «Москва-Сіті». На звичайному полі бою не можна десь з поля, де в тебе ближній населений пункт в 7 кілометрах, взяти й інтернет туди кинути, – продовжує про інший бік технології Олександр Карпюк. – «Старлінки» – вони теж не дуже допомагають, тому що дуже велика затримка. Тобто це рішення, яке більш зручне навіть українській стороні (ніж російській – ред.)».

«Серж Марко» також сумнівається, що керування мишкою може повністю замінити оператора в окулярах.

«Це дрон з аналоговим відеопотоком. Коли досвідчений пілот летить в окулярах, в нього вже мозок просто навчився якісь моменти відрізняти. Тому що в нього постійно РЕБ, валиться картинка, він якось старається з цим боротися, розуміти, де він. І йому якраз окуляри це додають – тобто він на досвіді, в окулярах, бачить краще, ніж сидячи перед екраном монітора. Крім того, щоб клацнути мишкою на якусь ціль, сказати – атакувати, ти повинен бачити цю ціль. Це Часів Яр – я більш ніж впевнений, що там ніяка не була військова ціль, тому що я не побачив, щоб на цей дрон працював РЕБ. А там РЕБу багато. Коли в тебе погане відео, ти не знаєш, на чому клацнути мишкою, ти просто цього не бачиш. Пілот в окулярах це обирає майже інтуїтивно, у цих проріхах бачити щось», – розповідає військовий.

«А зроблено це все ясно для чого: от, воюй з дивану. Можеш на фронт не їхати навіть», – підсумовує зміст російського сюжету військовослужбовець ЗСУ-оператор дрона Mavic.

• Після того, як пропагандистське відео засвітило локацію на «Москва-Сіті», його публікацію одразу розкритикували російські Z-блогери, назвавши діловий центр тепер ймовірною законною ціллю для України.
• «РІА Новини» відео видалило. Проте демонстрація керування саме з московської висотки, вочевидь, була ціллю пропаганди: локацію не приховували та прискіпливо знімали вид з вікна на Москву.
• «У випадку з нашим експериментом «Москва-Сіті» виступила просто як локація, що легко впізнається», – зазначається в дописі розробника російського дрону.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.