Лондон – У Великій Британії рік, що минає, запам’ятається економічними проблемами. Причому люди, очевидно, більше згадуватимуть те, що врешті не сталося, ніж те, що відбулося насправді.
У Британії ще кілька місяців тому дуже побоювалися, що країна разом із багатьма іншими у світі опуститься до стану, що міг повторити американську Велику депресію 1930-х років. На щастя, до цього не дійшло. Справді, тисячі людей втратили працю, але безробіття у 2 з половиною мільйони осіб не досягло того рівня, що міг би дестабілізувати політичне становище в країні. Зростання цін на харчі сповільнилося.
Під час саміту «Групи двадцяти» у Лондоні навесні були заворушення, і один учасник протестів загинув, але перед тим деякі оглядачі пророкували масові демонстрації проти капіталізму і чи не лінчування банкірів. Спішно накладений британським урядом податок на бонуси банкірів здався британському суспільству достатнім покаранням. Ринкова економіка та фінансовий центр Британії – лондонське Сіті вижили. Тож рік міг бути значно гіршим для всіх британців.
Проте майже кожен британець постраждав від кризи. Рівень заощаджень зменшився, отримати іпотеку в банку стало майже неможливо, відсотки на банківські позики зросли. Перспективи інвестицій передбачити стало важче, ніж будь-коли, ціни на енергію зросли.
«Економічно найгірший рік у Британії з 1921 року»
Оглядач Марк Ковелл зауважує, що хоча колапсу не сталося, рік був економічно одним із найважчих у новітній британській історії. «Це був рекордний рік, але це були негативні рекорди, – зазначає він. – Економічно це був найгірший рік у Британії з 1921 року. Економіка не повернеться до звичної продуктивності щонайменше до 2011 року. Більшість, якщо не всі, додаткових видатків уряду на громадські служби, зроблені починаючи з 1997 року, буде стерто протягом кількох наступних років».
Рейтингові агенції та ринки торік ставали все більш стурбованими щодо поводження уряду з державним боргом, а прогнози щодо дальших запозичень з громадських коштів ставали все вищими. Невдовзі загальний державний борг Британії сягне 1 трильйона фунтів. Лише за 2009 рік уряд взяв у борг 178 мільярдів. Нині один із кожних чотирьох фунтів, які витрачає британська держава, є позиченим із громадської кишені, і мало що вказує на те, що будь-яка з двох основних політичних партій країни має намір серйозно братися за виправлення становища після виборів наступного року.
Були й певні економічні плюси. Британський центробанк у намаганні пожвавити економіку знизив ставку банківського відсотка до найнижчої позначки із часу свого заснування 1694 року – до 0,5 відсотка. Від цього виграли британці, які взяли спеціальний вид іпотечної позики на житло, що прив’язана до ставки банківського відсотка центробанку. Багато з них змогли виплатити борги, що накопичилися у час економічного буму. Також після спаду дещо відновився ринок нерухомості, зокрема, у дільницях, що користуються попитом. Загалом британці сподіваються, що 2010 рік буде кращим за попередній.
Під час саміту «Групи двадцяти» у Лондоні навесні були заворушення, і один учасник протестів загинув, але перед тим деякі оглядачі пророкували масові демонстрації проти капіталізму і чи не лінчування банкірів. Спішно накладений британським урядом податок на бонуси банкірів здався британському суспільству достатнім покаранням. Ринкова економіка та фінансовий центр Британії – лондонське Сіті вижили. Тож рік міг бути значно гіршим для всіх британців.
Проте майже кожен британець постраждав від кризи. Рівень заощаджень зменшився, отримати іпотеку в банку стало майже неможливо, відсотки на банківські позики зросли. Перспективи інвестицій передбачити стало важче, ніж будь-коли, ціни на енергію зросли.
«Економічно найгірший рік у Британії з 1921 року»
Оглядач Марк Ковелл зауважує, що хоча колапсу не сталося, рік був економічно одним із найважчих у новітній британській історії. «Це був рекордний рік, але це були негативні рекорди, – зазначає він. – Економічно це був найгірший рік у Британії з 1921 року. Економіка не повернеться до звичної продуктивності щонайменше до 2011 року. Більшість, якщо не всі, додаткових видатків уряду на громадські служби, зроблені починаючи з 1997 року, буде стерто протягом кількох наступних років».
Рейтингові агенції та ринки торік ставали все більш стурбованими щодо поводження уряду з державним боргом, а прогнози щодо дальших запозичень з громадських коштів ставали все вищими. Невдовзі загальний державний борг Британії сягне 1 трильйона фунтів. Лише за 2009 рік уряд взяв у борг 178 мільярдів. Нині один із кожних чотирьох фунтів, які витрачає британська держава, є позиченим із громадської кишені, і мало що вказує на те, що будь-яка з двох основних політичних партій країни має намір серйозно братися за виправлення становища після виборів наступного року.
Були й певні економічні плюси. Британський центробанк у намаганні пожвавити економіку знизив ставку банківського відсотка до найнижчої позначки із часу свого заснування 1694 року – до 0,5 відсотка. Від цього виграли британці, які взяли спеціальний вид іпотечної позики на житло, що прив’язана до ставки банківського відсотка центробанку. Багато з них змогли виплатити борги, що накопичилися у час економічного буму. Також після спаду дещо відновився ринок нерухомості, зокрема, у дільницях, що користуються попитом. Загалом британці сподіваються, що 2010 рік буде кращим за попередній.